Справа № 11-350/11 Категорія: 46
Головуючий у суді 1-ї інстанції Димбіцький Ю. В.
Доповідач : Зайцев В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого - судді Зайцева В.А.,
суддів: Кривошеї А.І., Мішеніної С.В.,
за участю прокурора Фінца Д.Г.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянула 27 квітня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача Струсь О.Ю. на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 лютого 2011 року про повернення кримінальної справи відносно
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
та
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
обох обвинувачених за ст. 296 ч.2 КК України, на додаткове розслідування прокурору Іллінецького району.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 і ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що вони 29 грудня 2007 року, близько 22.30 в с. Кальник Іллінецького району Вінницької області, знаходячись по вулиці Леніна, за попередньою змовою між собою, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, почали чіплятись, висловлюючись нецензурними словами до ОСОБА_4, знявши з нього верхній одяг після чого умисно нанесли кілька ударів руками по різних частинах тіла останнього спричинивши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців навколо лівого ока, в правій виличній області, в лобно-скроневій області справа, в правій поясничній області, крововиливу в склеру лівого ока, саден в області правої та лівої гомілки, чим вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, за кваліфікуючою ознакою вчинення групою осіб.
В апеляції державного обвинувача ставиться питання про скасування постанови, як незаконної та направлення справи на новий судовий розгляд, з тих підстав, що суд не вжив всіх передбачених Законом заходів для забезпечення явки в судове засідання потерпілого та свідків, не допитав їх в судовому засіданні, не оголосив їх покази, не вирішив питання про притягнення свідків до адміністративної відповідальності з накладенням на них грошових стягнень, а інші порушення кримінально-процесуального законодавства можливо усунути в ході судового засідання, зокрема шляхом надання доручень органу слідства в порядку ст.315-1 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який, підтримавши апеляцію державного обвинувача, просив її задовольнити, пояснення засудженого ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню за наступних підстав.
Справа направлена на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, що не може бути усунута в судовому засіданні, зокрема не притягнення до відповідальності всіх осіб, неможливості допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, які впродовж тривалого часу ухиляються від явки в суд, невиконання судових доручень в порядку ст.315 КПК України, пред»явлення підсудним неконкретного обвинувачення, тощо.
Вказана постанова є необґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки рішення прийнято з надуманих мотивів і не ґрунтується на вимогах Закону.
Судом не враховані положення ст. 281 ч.1 КПК України та роз’яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування».
На думку колегії суддів, справа безпідставно направлена на додаткове розслідування, оскільки зазначені в постанові неповнота та неправильність досудового слідства може бути усунута в ході судового розгляду.
Неявка в судове засідання потерпілого і свідків теж не є підставою для додаткового розслідування, оскільки в даному випадку суд, відповідно до ст.ст.306, 308 КПК України, має право оголосити їх показання в судовому засіданні, а потім проаналізувати і оцінити в сукупності з іншими доказами у справі. Необхідні на думку суду слідчі дії можливо провести шляхом надання судових доручень в порядку ст.315-1 КПК України. У випадку їх невиконання у встановлений строк суд має належним чином на це реагувати, застосовуючи для цього всі можливі і законні засоби. Якщо виникають проблеми з обвинуваченням, прокурор в судовому засіданні має право його змінити.
Що стосується твердження в постанові про порушення вимог ст.97 КПК України та прав підсудного, то ні він, ні прокурор, ні будь-хто з учасників судового розгляду цього питання не подимають і воно не є суттєвим при розгляді справи по суті обвинувачення.
Ухвалою колегії суддів Судової палати Апеляційного суду від 20.01.2010 року, якою аналогічна постанова була скасована, також зверталася увага районного суду на відсутність в матеріалах справи розписок підсудних про вручення їм копій обвинувальних висновків відповідно до ст.254 КПК України, проте при новому судовому розгляді дане зауваження було проігноровано.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з доводами апеляції державного обвинувача, а тому постанова підлягає скасуванню, а справа –поверненню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію державного обвинувача –задовольнити.
Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 лютого 2011 року про направлення кримінальної справи відносно обвинувачених - за ст.296 ч.2 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на додаткове розслідування –скасувати, а справу повернути в той же суд на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді:
З оригіналом вірно: