АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

  У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 року                                 м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :  

                  головуючого             Сегеди С.М.,

суддів:                 Виноградової Л.Є.,

                Кононенко Н.А.,

за участю секретаря         Шкрабак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2011 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю, поділ квартири, що є об`єктом права спільної сумісної власності,

                      встановила:

17.06.2010 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому уточнивши  позовні вимоги, просила встановити факт проживання однією сім'єю з відповідачем без реєстрації шлюбу у період з липня 2003 року по червень 2010 року, а також провести поділ майна, визнавши квартиру АДРЕСА_1, об'єктом права спільної сумісної власності сторін, визнавши за нею право власності на 1/2 частину зазначеної квартири (далі – спірна квартира).

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона з відповідачем досить тривалий строк знаходилася у фактичних шлюбних відносинах. На даний час ці відносини припинено, однак залишилося спільно нажите майно, яке оформлено за відповідачем.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_3 у період 2003-2004 pоків мешкав з іншою особою, а з позивачкою ОСОБА_4 взагалі не перебував у фактичних шлюбних відносинах.

В 2005 році вони стали проживати спільно без створення сім'ї, від сумісного проживання мають малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стосовно спірної квартири зазначав, що це майно придбано за особисті кошти відповідача і не може бути спільною сумісною власністю сторін.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування зазначеного судового рішення, із ухваленням нового про задоволення її позовних вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, та таким, що ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права. Також в апеляційній скарзі ставилось питання про повторний допит свідків у суді апеляційної інстанції, в тому числі про проведення їх одночасного допиту.  

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в  задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

__________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Зудіхін О.В.                         Справа № 22 ц-3146/11

    Доповідач: Сегеда С.М.                                 Категорія: ЦП:     Р- 5            

2.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка не довела факту її участі в придбанні спірної квартири, не підтвердила свого матеріального стану та розміру доходу у грудні 2004 року, який би свідчив про її можливість придбати спірну квартиру сумісно з відповідачем.  

З таким висновком суду погоджується судова колегія, оскільки він повністю підтверджується наявними у справі доказами.

Так, як вбачаться з матеріалів справи, сторони в зареєстрованому шлюбі не перебували.

10 грудня 2004 року відповідач ОСОБА_3 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спірну квартиру.

Матеріали справи не містять жодного доказу того, що спірна квартира була придбана за спільні кошти ОСОБА_3 та позивачки ОСОБА_2

Більш того, матеріали справи не містять також доказів того, що сторони у грудні 2004 року перебували у фактичних шлюбних відносинах.

Всі наявні у справі докази, на які посилалась позивачка, свідчать про те, що сторони почали проживати однією сім’єю лише з літа 2005 року.

Так, згідно довідки директора школи № 113 від 01.07.2010 року № 338, діти позивачки почали мешкати у спірній квартирі весь період навчання у школі с 2005 року (а.с.68).

Згідно довідки завідуючої „Ясел-садку № 7” від 14 червня 2010 року № 103 донька позивачки ОСОБА_9, відвідувала старшу групу з 15 червня 2005 року по 01 серпня 2006 року, проживаючи у спірній квартирі (а.с.69).

Акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї сторін датований 15.11.2008 року, а тому також не має ніякого відношення до періоду придбання спірної квартири (а.с.118-119).

Аналогічний висновок судової колегії і відносно довідки КУ „Дитяча міська поліклініка № 1” від 14.10.2010 року № 401 (а.с.121).

Всі численні фотографії, які маються на а.с.71-84, також не можуть свідчити про факт сумісного проживання сторін у  грудні 2004 року, оскільки мають більш пізній період сумісного проживання сторін, у тому числі після народження їх сумісної доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки першого заступника Балтської ДПІ від 26.07.2010 року, з 2001 по 2007 роки відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований як фізична-особа підприємець, який мешкав в с. Білине Балтського району Одеської області та сплачував єдиний податок (а.с.92).

Посилання апелянта ОСОБА_2 на те, що в період з 27 грудня 2003 року по 26 жовтня 2004 року відповідач працював слюсарем в ПУЖКГ ст. Усатово, що підтверджується записами в трудовій книжці (а.с.89-91), не спростовують можливості періодичного проживання відповідача в с. Білине і зайняття ним в інші місяці 2003-2004 років підприємницькою діяльністю („таксуванням”).

Зазначені обставини підтверджуються відповідними довідками Білинської сільської ради (а.с.93-95).

Крім того, доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що в період 2003-2004 років він спільно проживав з громадянкою ОСОБА_10, підтверджені матеріалами справи.

Пояснення Білинського сільського голови та секретаря Білинської сільської ради від 24.09.2010 року також не спростовують цих доводів, та підтверджують, що не постійно а періодично в 2003-2004 роках ОСОБА_3 проживав в с. Білино і вів сумісне господарство з громадянкою ОСОБА_10  (а.с.124-125).

Що стосується посилання апелянта на квитанції про сплату комунальних платежів за користування спірною квартирою, то вони також датовані, починаючи з літа 2005 року, крім того сплачені від імені ОСОБА_3, а тому також не можуть слугувати доказом сумісного придбання сторонами спірної квартири (а.с.17-32).

Аналогічний висновок судова колегія робить і стосовно договору на користування електричною енергією з побутовим споживачем спірної квартири від 27.06.2006 року, абонентського договору від 27.12.2004 року та договору про благодійний внесок від 23.12.2007 року (а.с.33-35).

3.

З огляду на викладене судова колегія зазначає, що позивачка не довела суду факту сумісного проживання однією сім’єю з відповідачем на час придбання останнім спірної квартири, а саме – в грудні 2004 року.

Таким чином  посилання позивачки на ст. 74 СК України є безпідставним.

         Що стосується показань свідків, на які апелянт посилалась, як на доводи своїх позовних вимог, то суд першої інстанції ретельно допитав у судовому засіданні всіх свідків, запропонованих сторонами і дав їх показанням належну оцінку в судовому рішенні, дійшовши обґрунтованого висновку про те, що дані свідчення, які мали суттєві  протиріччя між собою,  не доказали факту сумісного проживання сторін у грудні 2004 року і сумісного придбання ними спірної квартири.

Стосовно показань свідка ОСОБА_11, якими апелянт також обгрунтовувала апеляційну скаргу, то судова колегія зазначає, що ці показання стосуються періоду осені 2005 року, коли  у спірній квартирі робився ремонт, а тому до періоду, в якому була придбана спірна квартира, ці показання ніякого відношення не мають.

Враховуючи всі ці обставини, судова колегія відмовила в задоволенні клопотання апелянта про повторний допит свідків у суді апеляційної інстанції, у тому числі шляхом їх одночасного допиту.

Судова колегія також погоджується з висновком суду, який у своєму рішенні поставив під сумнів факт шлюбних відносин сторін і факт їх сумісного проживання  на час реєстрації народження їх дитини, де відомості про батька дитини у свідоцтві про народження зроблені у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.11).

Тобто, оскільки при реєстрації народження дитини була відсутня заява батька - відповідача ОСОБА_3, є сумнівним факт проживання сторін однією сім’єю.

Підсумовуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позивачка ОСОБА_2 не довела суду факту сумісного проживання і придбання за спільні кошти сторін спірної квартири у грудні 2004 року, у зв’язку з чим правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 немає. Наявні у справі докази можуть свідчити лише про те, що сторони почали сумісно проживати не раніше  літа 2005 року.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.  

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно з'ясував обставини, що мають значення для  справи, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись  ч. 1 ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів      

                          ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду Одеської області:         (підпис)     С.М. Сегеда

                                (підпис)     Л.Є. Виноградова

                                (підпис)     Н.А. Кононенко

    Вірність копії посвідчую, суддя                     С.М. Сегеда