Справа № 11-344/11                                                                                                    Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції  Крейдін О. О.                                                              

Доповідач :   Мішеніна

                       АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           УХВАЛА

                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого-судді: Мішеніної С.В.

суддів:  Зайцева В.А., Кривошеї А.І.

          за участю:  прокурора  Фінца Д.Г.

засудженого ОСОБА_2

розглянула 06.04. 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці справу за апеляцією  засудженого ОСОБА_2 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.12.2010 року, яким

          ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше неодноразово судимого;

          21.07.1972 р. Козятинським райсудом Вінницької області за ч. 2 ст. 81 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

          12.12.1973 року Козятинським райсудом Вінницької області за ч. 2 ст. 142 КК України до 8 років позбавлення волі;

          21.09.1982 року Козятинським райсудом Вінницької області за ст.ст. 208, 140 ч. 2, 81 ч. 3, 42 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

          13.11.1987 р. Брянківським міським судом Луганської області за ст.ст. 94, 43 КК України до 15 років позбавлення волі;

          27.07.2007 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 185, ст. 304, 70 КК України до 4-х років 8 місяців позбавлення  волі.

          11.09.2008 р. постановою Староміського райсуду м. Вінниці звільнений умовно –достроково на 6 місяців 12 днів

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі.

          Як зазначено у вироку ОСОБА_2 18 січня 2010 року приблизно о 18 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння в АДРЕСА_1 з корисливих мотивів та з метою відкритого викрадення чужого майна, застосовуючи фізичне насильство, яке виражалося в спричиненні ударів ногами та руками по різних частинах тіла ОСОБА_3, виконуючи свій злочинний намір, відкрито в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, заволодів грішми в сумі 400 гривень, належними ОСОБА_3, які знаходились в шкарпетці, в яку остання була одягнута. З викраденим з місця вчинення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

          Згідно висновку судово-медичної експертизи № 31 від 08 лютого 2010 р. у ОСОБА_3 мали місце ушкодження у вигляді синця в ділянці поясниці, які за ступенем тяжкості відносяться  до легких тілесних ушкоджень.

          Не погодившись з вироком суду ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просив вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи вимоги тим, що він злочин не вчиняв, а матеріали кримінальної справи сфальсифіковано.

          Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, просив її задоволити, прокурор, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

          Висновок суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироці є обгрунтованим та підтверджується сукупністю доказів зібраних досудовим слідством, перевірених у судовому засіданні і вірно оцінених судом.

          Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснювала, що 18.01.2010 р. за місцем проживання ОСОБА_4, де вона з останньою, ОСОБА_2, ОСОБА_5 вживали  спиртні напої, ОСОБА_2, спричинивши їй тілесні ушкодження, нанісши удари руками, ногами відкрито в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заволодів належними їй грішми в сумі 400 грн., які вона зберігала у шкарпетці.

          Зазначені обставини підтверджуються показами свідка ОСОБА_5, узгоджуються з протоколом заяви, висновком судово-медичної експертизи №31 від 8.02.2010 року, згідно якого у ОСОБА_3 мало місце ушкодження у вигляді синця в  ділянці поясниці, виникло від дії тупого твердого предмету, можливо 18.01.2010 р. і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень ( а.с. 3,55).

          Суд першої інстанції вірно оцінив покази ОСОБА_2 та його матері ОСОБА_4, яка зацікавлена в подальшій долі сина, дав їм належну оцінку та прийняв покази потерпілої, свідка ОСОБА_5, у яких як встановлено під час розгляду справи немає зацікавленості свідчити неправдиво і покази яких відповідають встановленим судом обставинам та узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами.

          Відповідно доводи апеляції засудженого є безпідставними та необгрунтованими.

          Дії засудженого ОСОБА_2 кваліфіковано судом вірно за ч. 2 ст. 186 КК України.

          Покарання призначене ОСОБА_2 є необхідним і достатнім для його виправлення та обрано з дотриманням вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин, що впливають на вирішення цього питання.

          При апеляційному розгляді справи порушень вимог КПК, які б тягнули  скасування або зміну вироку не встановлено.

          Однак, колегія суддів вважає, що виключенню з вироку суду підлягає вказівка про те, що до обставин обтяжуючих покарання суд відносить рецидив злочинів.

          Так, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України, у якій як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію є повторність.

          За змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність так і рецидив злочинів суд не може ще раз врахувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

          Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

          Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

          Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.12.2010 р. відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України залишити без змін.

          Виключити з вироку вказівку про наявність такої обставини, що обтяжує покарання як рецидив злочинів.

          Головуючий:

          Судді: