Справа № 11-400/11 Категорія: 24
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю.П.
Доповідач : Зайцев В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Зайцева В.А.,
суддів: Нагорняка Є.П., Мішеніної С.В.,
за участю прокурора Фінца Д.Г.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянула 21 квітня 2011 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляціями: прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Гайду С.В. із змінами, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 27.01.2011 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого 29.12.2009 року
Вінницьким районним судом
Вінницької області за ст.185 ч.1 КК
України до штрафу в розмірі 850 гривень,
засуджено за ч.2 ст.190 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70, ч.3 ст.72 КК України вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 15.01.2010 року допущений до самостійного виконання. Вирішено долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 18 серпня 2010 року біля 11:00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 у гостях ОСОБА_4, побачив мобільний телефон марки ”Самсунг Е 1080”.
Побачивши вищевказаний мобільний телефон у ОСОБА_2 виник прямий умисел направлений на заволодіння згаданим мобільним телефоном шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_4. Реалізуючи свій злочинний намір з корисливих спонукань, керуючись жагою легкої наживи, маючи на меті матеріально збагатитись ОСОБА_2 попросив ОСОБА_4 мобільний телефон, щоб зателефонувати батькам. Взявши мобільний телефон вищевказаної марки вартістю 240 гривень, в середині якого знаходиться сім –карта оператора зв’язку ”Київстар”, вартістю 30 гривень, ОСОБА_2 вийшов з квартири і з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на свій власний розсуд, чим завдав ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 270 гривень.
В апеляції із змінами прокурор просить вирок змінити у зв»язку з неправильним застосуванням кримінального закону, виключивши з його резолютивної частини застосування ч.4 ст.70 КК України та призначивши покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.190 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст.ст.71,72 КК України вирок Вінницького районного суду від 29.12.2009 року стосовно ОСОБА_2 допустити до самостійного виконання, оскільки штраф останнім не сплачений.
В апеляції засудженого ОСОБА_2 наголошується на неправильному застосуванні кримінального закону, що потягло за собою призначення суворого покарання та ставиться питання про його пом»якшення із застосуванням ст.75 КК України та звільнення від його відбування з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію із змінами державного обвинувача та заперечував проти апеляції засудженого, пояснення засудженого ОСОБА_2, який просив пом»якшити покарання, перевіривши матеріали справи та обсудивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора із змінами підлягає задоволенню, а апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Судовий розгляд проведений відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, а тому фактичні обставини справи, юридична кваліфікація і доведеність вини в апеляційному порядку не оскаржуються.
Що стосується міри покарання за вчинений злочин, то вона призначена у відповідності до вимог ст.65 КК України, в межах санкції Закону.
Разом з тим, при її остаточному призначенні судом помилково застосовано положення ч.4 ст.70 КК України, а необхідність застосування такої норми Закону у вироку взагалі не наведена.
Оскільки ОСОБА_2 раніше був засуджений районним судом 29.12.2009 року за ст.185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн., штраф не сплатив, то остаточне покарання йому має бути призначене за сукупністю вироків, відповідно до ст.71 КК України. Згідно ч.3 ст.72 КК України основне покарання у вигляді штрафу підлягає самостійному виконанню.
На підставі наведеного, вирок в цій частині підлягає зміні у зв»язку з неправильним застосуванням кримінального Закону, а апеляція із змінами державного обвинувача –задоволенню.
Що стосується доводів апеляції засудженого, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки призначене судом першої інстанції покарання у вигляді одного року позбавлення волі в повній мірі відповідає характеру і тяжкості вчиненого та особі засудженого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте призначений судом штраф не сплатив, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, вчинив новий злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, а згідно ст. 67 КК України це є обтяжуючою обставиною при призначенні покарання.
Керуючись ст.ст.365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію державного обвинувача із змінами –задовольнити.
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 –залишити без задоволення.
Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 січня 2011 року стосовно ОСОБА_2, –змінити. Виключити з його резолютивної частини вказівку про застосування ч.4 ст.70 КК України, як помилкову, та вважати ОСОБА_2 засудженим за сукупністю вироків, відповідно до ст.71 КК України, до призначеного судом першої інстанції покарання.
На підставі ст.72 КК України вирок Вінницького районного суду від 29.12.2009 року стосовно ОСОБА_2, яким останньому призначений штраф, виконувати самостійно.
Судді:
З оригіналом вірно: