У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
04.05.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дацківа В.В.,
суддів – Лізанця П.М., Машкаринця І.М.,
з участю прокурора – Сочки І.І.
засудженого ОСОБА_1, його захисників – ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями: захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5 судимий:
24 квітня 1997 року Ужгородським районним судом за ч. 3 ст.
81 КК України на 3 роки позбавлення волі, з відстрочкою
відбуття покарання на 1 рік;
26 червня 1997 року Ужгородським міським судом за ч. 2 ст.
140 КК України на 4 роки позбавлення волі, з конфіскацією
майна;
4 липня 2002 року Ужгородським міським судом за ч. 2 ст.
185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений від
відбуття покарання 11 вересня 2003 року на підставі Закону
України «Про амністію» від 12 серпня 2003 року
засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі із конфіскацією належного на праві власності майна; за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначено 10 років позбавлення волі із конфіскацією належного на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишено попередній – тримання під вартою. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 30 березня 2005 року.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року
народження, уродженець м. Ужгорода Закарпатської області,
судимий 5 листопада 2003 року Ужгородським міським судом
за ч. 2 ст. ст. 185, 198, 304 КК України із застосуванням ст. 70
КК України на 2 роки позбавлення волі,
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі із конфіскацією належного на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишено попередній – тримання під вартою. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 26 березня 2005 року.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3
року народження, уродженець м. Ужгорода Закарпатської
області, судимий 5 квітня 2004 року Ужгородським міськра-
йонним судом за ч. 1 ст.141 КК України на 3 роки позбавлен-
ня волі, звільнений за відбуттям строку за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст.
187 КК України
засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного на праві власності майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено 7 років позбавлення волі із конфіскацією належного на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено попередній – тримання під вартою. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 4 травня 2005 року.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народжен-
ня, уродженець м. Ужгорода Закарпатської області, раніше
не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі із конфіскацією належного на праві власності майна; за ч. 3 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі із конфіскацією належного на праві власності майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 4 роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 залишено попередній – тримання під вартою. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 6 травня 2009 року.
Згідно з вироком суду злочини вчинено за таких обставин:
5 березня 2004 року о 24 годині на окраїні с. Оріховиця Ужгородського району ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6, будучи в стані алкогольного сп’яніння вчинили напад на приватного таксиста ОСОБА_7, який керував автомобілем марки «ВАЗ – 2106» д.н. НОМЕР_1 із застосуванням насильства, яке виразилось у здушенні шиї руками та зв’язуванні рук і ніг, заволоділи його майном – годинником марки «Орієнт», гаманцем, автомобілем марки «ВАЗ – 2106» д.з. 835-13 РЕ , автомагнітлолю марки «Соні» двома акустичними колонками та грошима, чим заподіяв потерпілому значну матеріальну шкоду.
11 листопада 2004 року 0 02.00 год. ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на окраїні с. Підгорб Ужгородського району вчинив напад на водія служби таксі «Візит» ОСОБА_8 поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров’я потерпілого - погрозою вбивства, яке виразилося в приставленні до живота ОСОБА_8 іграшкового пістолета, який останній сприйняв як справжню бойову вогнепальну зброю, заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Сіменс А-40», карткою стартового пакета «Джинс», грошима в сумі 120 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 470 грн.
7 лютого 2005 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, біля гуртожитку № 3 на Набережній Незалежності в м. Ужгороді вчинили напад на потерпілого ОСОБА_9 із застосуванням насильства, яке виразилось в нанесенні ударів кулаками в область голови та ніг, заволоділи його майном – телефоном марки «Соні Еріксон» моделі «Т-300», карткою стартового пакету «Джинс», зарядним пристроєм марки «Соні Еріксон» та грошима загальною вартістю 505 гривень та спричинили легкі тілесні ушкодження.
4 березня 2005 року о 4 годині ОСОБА_4 будучи в стані алкогольного сп’яніння, на окраїні с. Холмці Ужгородського району, повторно вчинив напад на водія служби таксі «Сіті» ОСОБА_10, який керував автомобілем «ВАЗ–2107» д.з. НОМЕР_2 із застосуванням насильства, яке виразилось в намаганні нанести удар побутовим ножем в область шиї та здушення шиї руками з одночасною погрозою вбивства, заволодів його майном – телефоном марки «Алкатель» моделі «715» з батареєю живлення, карткою мобільного оператора «UMS» та грошима, спричинивши потерпілому фізичного болю та матеріальної шкоди на суму 953 гривні.
16 березня 2005 року об 11-й годині ОСОБА_4на автосервісі ПП «Макарович» в м. Ужгороді на вул.. Лисенка буд. 41 таємно повторно викрав мобільний телефон марки «LG» моделі «1300» з батереєю живлення, картку стартового пакету мобільного оператора «UMS» потерпілого ОСОБА_11, спричинивши йому матеріальну шкоду на суму 800 гривень.
Цього ж дня о 24 годині ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, будучи в стані алкогольного сп’яніння, на окраїні с. Підгорб Ужгородського району відкрито, повторно вчинили напад на водія служби таксі «004» ОСОБА_12, який керував автомобілем марки «ВАЗ - 2104» д.з. НОМЕР_3 із застосуванням насильства, яке виразилось в нанесенні ударів кулаком в область лівої щоки та затилок та ногами в різні частини тіла, заволоділи його майном - мобільним телефоном марки «Сіменс С-62», батереєю живлення, карткою стартового пакету «Супер Джинс», спричинивши потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження та матеріальну шкоду на суму 532 гривні.
18 березня 2005 року о 3 годині 40 хвилинах ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп’яніння, біля будинку № 128 по вул. Вознесенській у с. Лази Ужгородського району, відкрито, повторно вчинив напад на водія служби таксі «Візит» ОСОБА_13, який керував автомобілем марки «ВАЗ – 2107» д.з. НОМЕР_4 із застосуванням насильства, яке виразилось в намаганні нанести удар побутовим ножем в область шиї та здушенні шиї руками та погрозою вбивством, заволодів його майном – грошима в сумі 80 гривень та автомобілем вартістю 16 828 гривень заподіявши матеріальну шкоду на вказану суму та завдавши фізичного болю.
24 березня 2005 року о 24 годині ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння в приміщенні квартири АДРЕСА_1, під час сварки з підсудним ОСОБА_4 на грунті раптово виниклих неприязних відносин наніс удар металевою виделкою в грудну клітку, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент спричинення.
В апеляціях:
- захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 вважає вирок суду незаконним, суд не дав оцінку суперечливим показанням потерпілого ОСОБА_9 щодо кількості нападників, взяв за основу явку з повинною ОСОБА_4, який на той час перебував на стаціонарному лікуванні в тяжкому стані та показання ОСОБА_5, який взагалі відмовився давати покази у відсутності адвоката. Просить пом’якшити призначене судом покарання, посилаючись на те, що засуджений одружився, керівництвом СІЗО характеризується позитивно, має хворого батька та матір, які потребують його допомоги;
- засуджений ОСОБА_1 просить пом’якшити призначене судом покарання, посилаючись на те, що перебуває в СІЗО понад п’ять років, одружився, позитивно характеризується, має хворого батька;
- засуджений ОСОБА_4 просить пом’якшити призначене судом покарання, посилаючись на те, що перебуває в СІЗО понад п’ять років.
Вирок суду відносно засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в апеляційному порядку ніким не оскаржувався.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, пояснення засудженого ОСОБА_1. та його захисників, які підтримали апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що підстав для їх задоволення немає.
Як видно із вироку та протоколу судового засідання, місцевий суд досить повно, всебічно та об’єктивно дослідив зібрані по справі докази та вірно кваліфікував дії всіх підсудних у скоєнні інкримінованих їм злочинах і вірно визначив покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України з врахуванням всіх обставин справи та даних про особу засуджених.
При цьому судом було дано оцінку зібраних у справі доказів, всупереч доводам апеляцій, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до переконання про правдивість показань свідків та потерпілих, які є в основному послідовними, логічними, переконливими і підтверджуються зокрема:
- по факту нападу на потерпілого ОСОБА_9 підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 – особистим визнанням у судовому засіданні ОСОБА_4; показаннями самого потерпілого ОСОБА_9; щиросердечним зізнанням та поясненням ОСОБА_5 у скоєнні нападу на потерпілого ним спільно із ОСОБА_4 та ОСОБА_1; протоколом відтворення обстановки та обставин події від 16.04.2005 року з участю ОСОБА_4; висновком судово-медичного експерта № 539 від 18.05.2005 року та доповненнями до нього від 26.06.2005 року, з яких вбачається, що в ході нападу на Данко йому було заподіяно легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я; іншими матеріалами справи.
- по факту умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 – показаннями самого потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, епікризом № 3388/98/339 історії хвороби ОСОБА_4 та іншими перевіреними у судовому засіданні матеріалами справи.
- по фактах вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів – особистим визнанням ним у судовому засіданні своєї вини, показаннями потерпілих та свідків, іншими дослідженими у суді доказами.
Що стосується міри покарання, то вина визначена ОСОБА_4 і ОСОБА_1, всупереч їх доводам та доводам захисника останнього, у відповідності до вимог ст.ст. 65 і 70 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних, обставин що обтяжують покарання.
При цьому суд прийняв до уваги те, що ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, ОСОБА_1 - вину визнав частково і не розкаявся у своїх діяннях, обоє по місцю проживання характеризуються посередньо, злочини скоїли у стані алкогольного сп’яніння, раніше неодноразово судимі за корисливі злочини.
Саме з врахуванням даних обставин справи та особи винних, всупереч наведеним в апеляціях доводам, суд, хоча і застосував до них покарання, пов’язані з позбавленням волі, однак на мінімальні строки, зазначені у санкціях: ОСОБА_4. - за ч. 3 ст. 289 КК України та ОСОБА_1 – за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст.187 КК України.
Таким чином, як за видом, так і за розміром призначене ОСОБА_4. і ОСОБА_1 покарання апеляційний суд вважає необхідним і достатнім для виправлення засуджених, а також для запобігання ними вчинення нових злочинів і тому не знаходить достатніх підстав для його пом’якшення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області
У Х В А Л И В :
апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_1 та захисника останнього – ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2010 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 – без зміни.
Судді: