УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2011р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого – Комаровської Н.В.,
Суддів –Гончаренко В.М., Короткова В.Д.,
З участю секретаря – Возіян Д.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської філії Дніпропетровського університету економіки та права про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та заборгованості по заробітній платі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ренійського районного суду Одеської області від 17.12.2010р.,-
в с т а н о в и л а :
05.06.2009р. ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом.
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те,що з 1998р. працювала в Ренійської філії Дніпропетровського університету економіки та права спочатку бухгалтером-касиром,а з 01.09.2000р. – заступником директора з фінансових питань.
11.04.2008р. вона подала заяву про звільнення за власним бажанням з наступним звільненням.
Наказом від 11.04.2008р. її звільнили з посади з 05.06.2008р. без врахування того,що вона під час відпустки хворіла до 23.06.2008р.
З вини керівництва філії вона не отримала трудову книжку,тому не могла працевлаштуватись,а відтак,просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки до 28.11.2008р. в сумі 24.038,56 грн.
Позивачка стверджувала,що адміністрація Ренійської філії не виплатила їй частину заробітної плати за виконання нею обов*язків директора філії за час його відсутності в зв*язку із відрядженням або знаходженням у відпустці за період 2003-2007 р.р. в сумі 16.288,84 грн.,які також просила стягнути з відповідача.
Крім того, ОСОБА_1 посилалась на те,що вона фактично виконувала обов*язки касира в період 2007-2008р.,однак заробітну плату за цей час в сумі 16.000 грн. не отримала.
Позивачка просила стягнути з відповідача загальну суму неотриманої заборгованості в сумі 64.668,97 грн.
_____________________________________________________________________
Головуючий 1 інстанції – Сорокін К.В. Справа № 22ц-1829/2011
Доповідач – Комаровська Н.В. Категорія - 53
Представник відповідача позов не визнав,посилаючись на необгунтованість вимог ОСОБА_1,повний розрахунок з нею.
Третя особа – ОСОБА_2 просила в позові відмовити,підтримавши думку відповідача.
Рішенням Кенійського районного суду Одеської області від 17.12.2010р. в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить про скасування рішення,ухвалення нового рішення,мотивуючи тим.що суд неправильно встановив обставини справи,порушив норми матеріального та процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,суд обґрунтовано виходив з того,що позивачка своєчасно отримала трудову книжку,оскільки на день звільнення,тобто на 05.06.2008р. ОСОБА_1 була непрацездатною,була відсутня на роботі,а трудову книжку отримала 12.06.2008р.,що підтверджується її розпискою про отримання почтового відправлення та описом почтового відправлення ( а.с.89,147).
З матеріалів справи також вбачається,що з цього часу до 21.10.2008р. трудова книжка знаходилась у ОСОБА_1,проти чого не заперечував представник позивачки в судовому засіданні.
В зв*язку із змінами до наказу про звільнення,адміністрація направила позивачці письмове звернення з пропозицією надати трудову книжку для внесення змін в запис про звільнення на підставі наказу № 45-01-к від 22.09.2008р.,трудова книжка була отримала адміністрацією від ОСОБА_1 21.10.2008р. і повернута їй 28.11.2008 р.,що неможна вважати затриманням видачі трудової книжки в сенсі ст.47 та 116 КЗпП України.
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення заробітної плати за 2003-2007 р.р.,суд встановив,що ОСОБА_1 дійсно виконувала обов*язки директора РФ ДУЕП на час його відпустки та знаходженні у відрядженні і за цей час отримала 1852,66 грн., які адміністрація нарахувала їй після звернення ОСОБА_1 до прокуратури,що оформлено наказом від 02.06.2008р. ( а.с.78).
Довод апелянта про те,що відповідно до колективного договору доплата за суміщення професій,виконання обов*язків тимчасово відсутніх робітників не може бути нижчою ніж 15% та більшою ніж 75% посадового окладу, а тому ОСОБА_1 повинно бути нараховано 75% посадового окладу,не може бути підставою для скасування рішення,оскільки розмір доплати був визначений наказом адміністрації від 02.06.2008р.,і крім того, позивачка за посадою була заступником директора філії.
Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення заробітку за час виконання обов*язків касира в період 2008-2008р. в сумі 16000 грн.,суд обґрунтовано виходив з того,що трудовим договором від 01.09.2007р. не передбачено суміщення професії касира,про що зазначила в позовній заяві сама ОСОБА_1 ( а.с.96,позовна заява).
Судова колегія вважає,що суд першої інстанції повно дослідив обставини справи,правильно застосував норми матеріального права,не допустив порушень процесуального законодавства,тому підстав для скасування рішення немає.
Апелянт не навів переконливих доводів,які б давали підстави для висновку про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову,тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.307 ч.1.п,1.308 ЦПК України,колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Ренійського районного суду Одеської області від 17.12.2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Н.В.Комаровська
Судді: В.М.Гончаренко
В.Д.Коротков