Справа № 2-2645/11

                                                     Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                       І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И

25 березня 2011 року                                                                          м. Одеса.

         Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді –Погрібного М.О.

При секретарі          –Хмарук З.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні (зала судових засідань №14) у  м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу дійсним, -

                                                 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В

         Позивачі просять визнати договір купівлі –продажу 756/1000 квартири АДРЕСА_1, укладений ними з відповідачкою 03 червня 1999 року на Одеській Спеціалізованій Біржі Нерухомості –дійсним.

При цьому вони посилалися на те, що придбали зазначену частину квартири у відповідачки за  22 000 гривень, якою по теперішній час володіють та користуються, несучи всі витрати по її утримуванню. Угоду оформили на біржі, оскільки це передбачалося Законом “Про біржі” і працівники біржі завірили, що цей договір є легітимним. В теперішній час їм стало відомо, що договори купівлі-продажу оформлені на біржах, нотаріальними конторам, як правовстановлюючі документи не приймається. Тому просять захистити їхні права на підставі положень ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла на час укладення договору та ст. 392 ЦК України в редакції 2003 року.

У своїй письмовій заяві, поданій до загальної канцелярії суду, позивачі просили розглянути справу у їх відсутність та винести рішення на підставі наданих документів.  

Відповідачка в судове засідання не прибула, направив заяву про згоду з позовом та проханням розглянути справу за її відсутності.

Вивчив матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів та досліджених доказів, які приєднані до справи, позов підлягає задоволенню.

          Відповідно до норм ст. 47 ЦК України  в редакції 1963 року, яка регулювала правовідносини, що виникли між сторонами, якщо одна із сторін повністю чи частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому випадку послідуюче нотаріальне посвідчення угоди не вимагається.    

           Судом встановлено, що 756/1000 квартира АДРЕСА_2, на праві власності належала відповідачці, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ Одеської міської ради, 06 травня 1998 року та зареєстрованого в Одеському МБТІ та РОН.       

          03 червня 1999 року позивачі купили у відповідачки, яка діяла від себе та від імені і в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5, зазначену частину  квартиру, сплативши останній 22 000 гривень, про що був укладений договір купівлі –продажу на Третій Регіональній Філії Суворовського району Одеської Спеціалізованої Біржі Нерухомості, що на той час передбачалося Законом України “Про біржі”.             

          Сторони, взяті на себе зобов'язання виконали. А саме, позивачі виконав повністю і передав відповідачці гроші, прийняли зазначену вище частину квартири в своє володіння, користування та розпорядження. А відповідачка прийняв гроші, передали 756/1000  частини квартири позивачам і звільнила її разом з іншими співвласниками.

          Вказані вище факти підтверджуються договором купівлі –продажу квартири, укладеного між позивачами і відповідачкою, який сторони не оспорювали і який був зареєстрований  в Комунальному підприємстві «Одеське МБТІ та РОН»під реєстровим номером №452, стор. 140, кн. 329 пр., а також розрахунковими книжками по оплаті комунальних послуг позивачами, якими позивачі користуються в зазначеній вище квартирі.

         При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги правомірні,  оскільки позивачі придбали, зазначену вище квартиру у свою власність відповідно до Закону. І на підставі ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, яка регулювала дані правовідносини на час їх виникнення, а також  ст. 392 ЦК України в редакції 2003 року, позов підлягає задоволенню.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, ст. 392 ЦК України в редакції 2003 року, суд, -

                                                 В  И  Р  І  Ш  И  В

          Позов задовольнити.

          Визнати дійсним договір купівлі –продажу 756/1000 частини квартири АДРЕСА_2, укладеного 03 червня 1999 року на Третій Регіональній Філії Суворовського району Одеської Спеціалізованої Біржі Нерухомості  між  ОСОБА_3,  діючої від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5  з одної сторони та ОСОБА_1, діючої від свого імені  і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, з іншої сторони.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 10 днів через Суворовський районний суд м. Одеси.

Суддя: