Справа № 2-1520/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23 " січня 2009 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого - судді Федусик  В.В.

при секретарі - Поповій О.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому просить задовольнити її позовні вимоги з наступних підстав. 21.01.2006 року сторони уклали шлюб, під час якого спільне сімейне життя не склалось, почуття кохання та взаємної поваги один до одного були втрачені, що призвело до неможливості подальшого спільного проживання та збереження сім’ї, а також зазначає, що після припинення шлюбних відносин, відповідач припинив забезпечувати сім’ю та надавати матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, подала заяву, згідно якої просить розгляд справи провести за її відсутністю, свої позовні вимоги підтримує повністю (а.с. 25).

Відповідач в попередньому судовому засіданні з позовом погодився, заперечень не має.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

21 січня 2006 року сторони зареєстрували шлюб у першому відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено запис за № 12 (а.с. 6). Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

На даний час сторони разом не проживають, між ними втрачене почуття кохання та взаємної поваги один до одного, що призвело до неможливого подальшого існування сім’ї. Сім’я фактично розпалась, шлюб носить формальний характер.

Відновляти шлюбні відносини сторони не бажають, через що суд не вважає за необхідне вживати заходів щодо примирення.

При дослідженні судом дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам неповнолітньої дитини.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Як було встановлено в судовому засіданні, сторони не дійшли згоди щодо виплати аліментів відповідачем.

У відповідності зі ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до виконання їхнього повноліття.

Відповідач має нерегулярний дохід, однак за своїм матеріальним становищем повною мірою здатний надавати матеріальну допомогу позивачці по утриманню та вихованню дитини.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, враховуючи, що відповідач позов в частині стягнення аліментів в розмірі 1000 грн. визнав, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів в розмірі 1000 грн. щомісячно підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що сторони припинили шлюбні відносини з підстав, які найшли своє підтвердження в судовому засіданні, а також те, що відповідач повністю визнав позов суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу з ОСОБА_2, а також стягнення аліментів на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 180 - 184 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 130, 174, 214-215 ЦПК України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 21.01.2006 року у першому відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 12.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 16.05.2008 року до його повноліття, тобто 01.09.2024 року.

Стягнути в дохід держави мито за видачу свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 -17 грн., звільнивши від сплати державного мита ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 держмито в доход держави в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення

та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.