Справа № 2-1308/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Федусик В.В.

при секретарі - Пищевят О.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеси справу за позовом ОСОБА_1 до ООФ «ОСОБА_2 Аваль» третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про відшкодування шкоди працівникові, завданої ушкодженням здоров’я,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просив суд винести рішення, яким стягнути з ООФ «ОСОБА_2 Аваль» моральну шкоду у сумі 100000, 00 грн. Позивач пояснив, що працюючи в працюючи в Одеській обласній філії АППБ «Аваль» в наслідок нещасного випадку на виробництві отримав виробничу травму - полі травма, струс головного мозку, закритий перелом шийного позвонку, перелом середньої треті правої ключиці зі зміщенням. Про даний нещасний випадок був складений акт № 1 про нещасний випадок на виробництві від 26.02.2002р. У ході попереднього судового засідання позивач уточнив позовні вимоги, відмовився від позовних вимог про стягнення моральної шкоди у сумі 100000, 00 грн. з ООФ «ОСОБА_2 Аваль» та просив суд залучити відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси в якості відповідача по даній справі та стягнути моральну шкоду у сумі 100000, 00 грн. з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси на підставі Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-рп/2004р. та п. 3 ст. 34 Закону України"Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Свої позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди з відповідача, заподіяної при виконанні трудових обов’язків, у розмірі 100000, 00 грн., позивач мотивує тим, що моральну шкоду спричинено умовами виробництва і в результаті нещасного випадку він тривалий час знаходився на лікуванні, втратив професійну працездатність на 35 %, у зв’язку з чим втратив роботу, вимушений був змінити свій спосіб життя, постійно відчуває безпорадність перед хворобою. У зв’язку з отриманою травмою переніс моральні страждання через втрату нормальних життєвих зв’язків, порушення функцій органів тіла, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У ході судового засідання позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси позовні вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України"Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007р. з 20.03.2007р. з Закону виключено поняття відшкодування моральної шкоди. Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей припиняється з 01.01.2008р незалежно від часу настання страхового випадку тому позивач не має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У ході судового засідання було встановлено, що 01.02.2002р. ОСОБА_1 працюючи в Одеській обласній філії АППБ «Аваль» на посаді водія-інкасатора отримав виробничу травму. Про даний нещасний випадок був складений акт № 1 про нещасний випадок на виробництві від 26.02.2002р.

Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) 27.07.2002р. встановила позивачу втрату професійної працездатності у розмірі 15 % та 07.07.203р. МСЕК встановила позивачу втрату професійної працездатності у розмірі 35 % безстроково.

Стаття 9 Закону України «Про охорону праці» передбачає відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло на дату встановлення МСЕК втрати професійної працездатності, тобто з 24.07.2002р. На цей час діяв Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" із змінами, внесеними згідно із Законом № 2980-ІН від 17.01.2002р.

Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон № 1105) визначено правову основу, економічний механізм і організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності або смерть застрахованих.

Об’єктом страхування від нещасного випадку на виробництві згідно статті 6 Закону № 1105 є життя застрахованного, його здоров’я, працездатність.

Згідно статті 1 Закону № 1105 одним із завдань страхування від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей..

Стаття 21 Закону № 1105 встановлює, що у разі настаня страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні грошову суму за моральну шкоду.

Пунктом 3 ст. 34 Закону № 1105 встановлено, що моральна моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-рп/2004р. (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування) -В аспекті конституційного звернення положення частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" треба розуміти, як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку -лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності. Зазначене положення не виключає обов’язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, в інших випадках, коли здійснення права застрахованих на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, має забезпечуватися Фондом на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21 та частини третьої статті 28 цього Закону № 1105 всім потерпілим, у тому числі в разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати професійної працездатності.

Порядок та розмір виплати, передбачений ч.3 статті 34 Закону № 1105 застосовується лише при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, які не спричинили втрати потерпілим професійної працездатності. При цьому Конституційний Суд України в своєму рішенні не вказав, що розмір моральної шкоди потерпілим не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Судом не можуть бути взяти доводи представника відповідача щодо виключення з Закону № 1105 поняття відшкодування моральної шкоди та припинення з 01.01.2008р. виплати моральної шкоди відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону № 1105 незалежно від часу настання страхового випадку виходячи з наступного.

Право у позивача на відшкодування моральної шкоди виникло 27.07.2002р.р. на цей час діяв Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку

на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до якого відшкодування моральної шкоди потерпілим передбачено на підставі статей 1, 5, 6, 21 28, ч.3 ст. 34 Закону № 1105.

Пункт 44 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007р. про внесення змін до Прикінцевих положень Закону № 1105, на який посилається відповідач, втратив чинність, як такий, що є неконстуційними, на підставі Рішення Констуційного суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.

Законом України «Про внесення змін до Закону України"Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007р. з 20.03.2007р. з Закону № 1105 виключено поняття відшкодування моральної шкоди, але в даному випадку необхідно застосовувати Закон № 1105 в редакції на 17.01.2002р., який діяв на момент виникнення правовідносин та яким передбачено відшкодування моральної шкоди потерпілим від нещасного випадку на виробництві.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Аналогічні вимоги містятся у ст. 5 ЦК України-акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втраив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Таким чином, позивач має право на відшкодування моральної шкоди на підставі статей 1, 5, 6, 21 28, ч.3 ст. 34 Закону № 1105 оскільки він переніс моральні страждання через втрату нормальних життєвих зв’язків, порушення функцій органів тіла, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи суму відшкодування моральної шкоди, суд виходить з розміру позовних вимог, ступеню перенесених моральних страждань, ступеню порушення життєвих зв’язків, характеру додаткових зусиль для організації життя.

У зв’язку з викладеним, суд вважає що вимоги ОСОБА_1 1. до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про стягнення моральної шкоди обгрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 8, 58 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004р. № 1-рп/2004р., ст. ст. 5, 23, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 1, 5, 6, 21, 28, 29, 34 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" п.2 Постанови Пленума Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. „Про застосування Конституції України при здійснення правосуддя", ст. ст. 10, 11, 208-209, 212-215, 224 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100000, 00 (сто тисяч) гривен.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 50 (п’ятдесят) гривен.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскардження, якщо заяву про апеляційне оскардження не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.