Справа № 2-3686/09

заочне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2009 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1 в складі: головуючого судді - Федусик В.В., при секретарі - Нікітіній О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Приватні нотаріуси Одеського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_1, Державний нотаріус Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, про визнання недійсними довіреності та договорів купівлі-продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 (вул. Кірова) в м. Одесі на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.1995р., в якій фактично проживала не вона, а її син - ОСОБА_7 В грудні 2006 року її син переїхав проживати до іншого населеного пункту. Весною 2008 року їй стало відомо, що належна їй квартира була продана відповідачці ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 24.11.2007 року, посвідченим Державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 Цей договір був оформлений на підставі договору купівлі-продажу спірної квартири від 26.06.2007 року, та підписаний відповідачами ОСОБА_8 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 Крім цього, договір від 26.06.2007 року був оформлений на підставі договору купівлі-продажу цієї квартири від 01.12.1995 року, та підписаний ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_9 на підставі довіреності від 25.06.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Зазначену квартиру позивачка нікому не продавала і не мала таких намірів, а також нікому не надавала повноважень, в тому числі і ОСОБА_3, на укладення будь яких договорів на її відчуження. У зв’язку з тим, що відчуження квартири відбулося проти її волі, позивачка просить суд визнати недійсною довіреність від 25.06.2007 року зареєстровану за реєстром № 1049, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 видану від її імені на ім’я ОСОБА_3, визнати недійсним договір купівлі-продажу, спірної квартири, укладений 26.06.2007 року між ОСОБА_3О, яка діяла від імені ОСОБА_9 на підставі довіреності від 25.06.2007 року, та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 3191, та визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеної квартири, укладений 24.11.2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 5-3729.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Приватні нотаріуси ОСОБА_10 та ОСОБА_1, а також державний нотаріус ОСОБА_11, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з тих підстав, що оформлення спірних довіреності та договорів купівлі-продажу здійснювалося без порушень закону, відповідно до волевиявлення сторін, у зв’язку з чим вони не можуть бути визнані недійсними.

Відповідачка ОСОБА_3 позов ОСОБА_9 не визнала та пояснила, що між нею та позивачкою ніякої домовленості щодо розпорядження на власний розсуд спірною квартирою не було та довіреності на розпорядження цією квартирою вона не отримувала. Також ОСОБА_3 пояснила, що 02.05.2007 року вона звернулася з заявою до Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про втрату нею документів, а саме: паспорта громадянки України на її ім’я, ідентифікаційного коду на її ім’я, карточки на соцдопомогу на її ім’я та дозволу на носіння зброї.

Відповідачка ОСОБА_12 позов ОСОБА_9 не визнала та пояснила, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу від 24.11.2007 року ніяких порушень діючого законодавства не було допущено, вона є добросовісним набувачем, у зв’язку з чим зазначений договір не може бути визнаний недійсним.

В інші судові засідання сторони не з’явилися. Надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачка ОСОБА_12 в судові засідання отримувала судові повістки за адресою: АДРЕСА_2. В останні судові засідання відповідачка не з’являлася. Поверталися судові повідомлення про не проживання ОСОБА_12 за зазначеною адресою.

Крім цього, ОСОБА_4 в попередньому судовому засіданні був повідомлений інший адрес проживання, а саме: АДРЕСА_3., але за цією адресою вона теж не мешкає, що підтверджується повідомленням Приморського райвідділу міліції ОСОБА_13.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про їх права та взаємовідносини. Відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи у відсутності відповідачів.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, а також постанову про порушення кримінальної справи № 05820080105 по факту шахрайських дій за ознаками ст. 190 ч.4 КК України, розглянувши справу в межах заявлених вимог та на підставі представлених сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу № 10-4402 від 01.12.1995 року, посвідченого Державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_14, належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (Кірова) в м. Одесі. Зазначений договір був у встановленому законом порядку зареєстрований в ОМБТІ та РОН 25.12.1995 року і на цей час ніким не оспорений та не відмінений.

02.05.2007 року ОСОБА_3 звернулася з заявою до Суворовського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про втрату нею документів, що посвідчують її особу, а саме: паспорта громадянки України на її ім’я, ідентифікаційного коду на її ім’я, карточки на соцдопомогу на її ім’я та дозволу на носіння зброї, що підтверджується довідкою виданої Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області № 31/24-ЖРЗПЗ-6006 від 03.05.2007 року.

25.06.2007 року особою, яка назвалася ОСОБА_9, була видана на ім’я особи яка назвалася ОСОБА_3 довіреність на право розпорядження належним позивачці майном, яка була посвідчена приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрована в реєстрі за № 1049.

26.06.2007 року між особою, яка назвалася ОСОБА_3 і діяла використовуючи довіреність від 25.06.2007 року від імені ОСОБА_9, з одної сторони, та відповідачкою, яка назвалася, ОСОБА_8, з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_8, яка вважається померлою з 16.04.2007 року, придбала у власність спірну квартиру. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_1

Згідно довідки, наданої Приморськими РВ ОМУ УМВС України, ОСОБА_8 являється померлою з 16.04.2007 року.

24.11.2007 року між особою, яка назвалася ОСОБА_8 та діяла з одної сторони, та відповідачкою ОСОБА_4, з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_12 придбала у власність спірну квартиру. Зазначений договір був посвідчений Державним нотаріусом Першої Одеської

нотаріальної контори ОСОБА_6, який було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 03.12.2007 року за номером 346 в книзі: 662пр-62, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

ОСОБА_9, яка є власником спірної квартири, намірів на продаж квартири не мала, своєї згоди на її відчуження нікому не давала, договір купівлі-продажу не укладала. Крім цього, ОСОБА_9 також не надавала нікому повноважень на відчуження квартири, довіреність від 25.06.2007 року на ім’я ОСОБА_3 не підписувала.

За заявою ОСОБА_9 3аступником прокурора Приморського району м. Одеси було порушено кримінальну справу за фактом шахрайських дій за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України. В межах досудового слідства по цій кримінільній справі була проведена почеркознавська експертиза, відповідно до висновків якої рукописний запис "ОСОБА_9 П." а також підпис від імені ОСОБА_9 у примірнику довіреності від 25.06.2007 року на ім’я ОСОБА_3 виконані не ОСОБА_15, а ОСОБА_16.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 658 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, коли згідно ст. 388 ЦК України власник не має права вимагати його повернення.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів суд приходить до висновку про те, що угоди купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (Кірова) в м. Одесі від 26.06.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та від 24.11.2007 року ОСОБА_8 та ОСОБА_4 фактично не відбувалися у зв’язку з тим, що власником спірної квартири ОСОБА_9 не було виконано ніяких дій, направлених на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків, тобто було відсутнє її волевиявлення на відчуження квартири. З зазначених вище підстав, а також з урахуванням того, що договір купівлі-продажу спірної квартири був укладений не власником квартири а іншою особою, яка не мала повноважень на укладення договору, цей договір відповідно до ст. 626 ЦК України повинен бути визнаний недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону.

При цьому, відповідно до 626 ЦК України в порядку двохсторонньої реституції суд вважає необхідним повернути позивачці спірну квартиру, задовольнивши її вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. ст. 244, 245 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю. Довіреність є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно за законом має вчинятись правочин.

Також суд вважає необхідним відповідно до ст. 626 ЦК України визнати недійсною довіреність від 25.06.2007 року від імені ОСОБА_9 на ім’я ОСОБА_3, оскільки в судовому засіданні було безперечно встановлено, що позивачка не підписувала цю довіреність, що є порушенням ст. 244 ЦК України.

У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.

В силу статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього

правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому суд не приймає до уваги доводів відповідачки ОСОБА_4 про те, що вона є добросовісним набувачем спірної квартири і тому вона не може бути витребувана в неї, оскільки в судовому засіданні встановлено, що спірна квартира вибула з володіння позивачки поза її волею, і відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України в цьому випадку вона може бути витребувана від добросовісного набувача.

Ухвалою суду від 18 квітня 2008 року, у якості забезпечення позову був накладений арешт на квартиру, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Базарна (Кірова)АДРЕСА_4;

Суд, вважає, що є підстави для скасування ухвали про забезпечення позову. На підставі зазначеного, керуючись ст. 10, 11, 77, 79, 169, 212-215, 224 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 203, 239, 388, 626, 215-216, 244-245, 658 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_9 - задовольнити. Визнати недійсними:

•   -     довіреність від 25.06.2007 року від імені ОСОБА_9 на ім’я ОСОБА_3, посвідчену 25.06.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровану в реєстрі за № 1049;

•   -     договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (Кірова) в м. Одесі, укладений між ОСОБА_3 на підставі довіреності від 25.06.2007 року, та ОСОБА_8, посвідчений 26.06.2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 3191.

•   -     договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (Кірова) в м. Одесі, укладений між ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 26.06.2007 року, та ОСОБА_4, посвідчений 24.11.2007 року державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 5-3729.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2008 року про забезпечення позову - скасувати.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 (Кірова) в м. Одесі. Виключити з єдиного реєстру заборон та відчуження об’єктів нерухомого майна, реєстраційний номер 7053678, контрольна сума ЗГ46677ГЕД.

Рішення може бути оскаржене позивачем в Апеляційний суд Одеської області протягом місяця через Приморський районний суд міста ОСОБА_1 шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з наступного дня після проголошення рішення, та надання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання вказаної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.