КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011                                                                                           № 7/44

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тарасенко К.В.

суддів:             

при секретарі:            

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.05.2011 року,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства   «Облтеплокомуненерго"  на  рішення господарського суду Чернігівської області від 11 березня 2011 року (повний текст підписаний 14.03.2011р.) по справі № 7/44 (суддя Скорик Н.О.)

За позовом          Відкритого акціонерного товариства  «Облтеплокомуненерго»

До                               Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про                               Стягнення 7 282,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3603,22 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію на опалення, спожитої в період з жовтня 2009 р. по січень 2011 р., включно, згідно договору № 1-0530 від 01.09.2009 р. на постачання теплової енергії на опалення, 3575,18 грн. пені, 85,49 грн. 3% річних, 220,85 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.03.2011 року  у справі № 7/44  позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"   задоволено частково, стягнуто  528,13 грн. заборгованості, 612,88 грн. пені, 31,25 грн. 3% річних, 102,20 грн. інфляційних.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Чернігівської області позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від  11.03.2011 року  у справі № 7/44 скасувати  та  постановити нове рішення яким   задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду нормам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи, зокрема :

-          Суд першої інстанції не дав оцінку п. 6.8 Договору, де зазначено, що у разі не зазначення споживачем даних щодо місяця споживання теплової енергії, що оплачується, або внесення плати за спожиті послуги у розмірі, що перевищує суму нарахувань за даними приладів обліку споживання теплової енергії або нормами споживання,  виробник вправі віднести суму оплати  на погашення заборгованості споживача з найбільш раннім строком виникнення, що ті було зроблено  позивачем .   

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"  прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 17.05.2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду  без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Між сторонами укладено договір № 1-0530 від 01.09.2009 р. на постачання теплової енергії відповідно до умов якого виробник (позивач) зобов’язувався  виробляти, транспортувати та  постачати споживачеві (відповідачу)  теплову енергію у вигляді опалення, а споживач (відповідач) зобов’язувався сплачувати виробникові (позивачу) за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору ).

Відповідно до п. 1.2. договору тарифи на послуги на момент  договору становлять (з врахуванням ПДВ) 671,99 грн./1Гкал або 15,86 грн./1 м2, підігрів води 30,37 грн./1м3 або 671,99 грн./1Гкал. Тарифи на комунальні послуги змінюються за поданням виробника (позивача) до органів  влади (місцевого самоврядування) за умови  їх затвердження (погодження) в установленому  законодавством  порядку. Нові тарифи  є обов’язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі без облікового споживання теплової енергії на момент укладання  договору становить  528,14 грн. (з урахуванням ПДВ),у тому числі за : опалення 528,14 грн. (за 33,3 кв.м.).

За період  з жовтня 2009 р. по січень 2010 р., включно,  позивачем поставлено  відповідачу  теплову енергію на загальну суму  4659,48  грн., що підтверджується розрахунком позивача та  рахунками, які знаходься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.5. договору відповідач здійснює всі передбачені  цим договором платежі щомісячно протягом року до 1 числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця (п. 6.4. договору).

Пунктом 6.9. договору сторони передбачили, що у випадку укладення договору зі споживачем (відповідачем), що відбулося пізніше дати набуття останнім права власності, права користування, права володіння, права оперативного управління, права господарського відання, права довірчого управління щодо об’єкту/об’єктів теплопостачання (визначених у додатку № 1 до даного договору), споживач (відповідач) зобов’язаний оплатити поставлену теплову енергію за весь період її фактичного споживання, починаючи здати виникнення правомочностей на об’єкт теплоспоживання.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, після укладання договору № 1-0530 від 01.09.2009 р. ВАТ ?Облтеплокомуненерго?, керуючись п. 6.9. договору, було  здійснено нарахування відповідачу за поставлену теплову енергію за весь період її фактичного споживання, тобто з 17.12.2007 р. (з моменту переведення до нежитлового фонду –рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради ?Про переведення квартир та гуртожитку з житлового фонду до нежитлового в Деснянському районі ? від 17.12.2007 р. № 323) по 31.09.2009 р.  в сумі 3603,22, яка відповідачем не була сплачена, та яка відображена в рахунку за вересень 2009 р. – № 1-0530 від 30.09.2009 р. Відповідач в період з жовтня 2009 р. по січень 2011 р. здійснив оплату на загальну суму 4131,35 грн. В квитанціях про сплату коштів не вказане призначення  платежу, і, як зазначає позивач, зазначені суми були враховані як сплата боргу, який виник в попередній період, тобто в період з 17.12.2009 р. по 31.09.2009 р.

Зі змісту п. 6.9. договору № 1-0530 від 01.09.2009 р. не вбачається строк та порядок оплати вартості послуг. Отже, строк та порядок  оплати  вартості послуг , наданих  до моменту укладання договору  не визначений умовами договору.

Відповідно до  ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Жодних доказів, щодо погодження оплати за надану теплову енергію до моменту підписання договору, або вказівки безпосередньо у договорі про строк та методику здійснення виплат за фактично спожиту теплову енергію за  період відсутності договірного врегулювання не надано. Через що, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення           позовних вимог у стягненні заборгованості у розмірі 3603,22  грн.

Крім того позивачем попередньо було заявлено вимогу про стягнення заборгованості за період з жовтня 2009 р. по січень 2011 р., питання стягнення боргу за попередній період не ставилося.

Враховуючи вищевикладене, та наявний розрахунок суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з рішенням господарського суду Чернігівської області щодо часткового задоволення позовних вимог відносно стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 та ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Статтею 233 Господарського кодексу України, передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому береться до уваги ступінь виконання зобов’язання, майновий стан боржника та інші інтереси, які заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 11 березня  2011 року  по справі № 7/44 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"  на  рішення господарського суду Чернігівської області від 11 березня 2011 року по справі № 7/44 –  відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду  Чернігівської області від 11 березня 2011 року по справі № 7/44   –   залишити без змін.

3. Видачу наказу доручити господарському суду Чернігівської області.

4. Матеріали справи № 7/44  повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді