Дело №  4-86/11

П О С Т А Н О В А

                                                                                                                                                              18 травня 2011 року          Овідіопольский районний суд Одеської області у складі :

судді                                    Гандзій Д.М.

при секретарі                      Рябоконь Н.В.

скаржника                           ОСОБА_1

за участю прокурора          Бондаревського О.М.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Овідіопольського району Одеської області від 30.10.2009 р. про порушення кримінальної справи № 79200900116 за фактом умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою спонукання потерпілого, вчинити дії, що суперечать його волі, вчинені працівниками правоохоронних органів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 127 ч. 3 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою прокурора Овідіопольського району Одеської області від 30.10.2009 року на підставі матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_2 щодо неправомірних дій посадових осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, було порушено кримінальну справу № 79200900116 за фактом умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою спонукання потерпілого, вчинити дії, що суперечать його волі, вчинені працівниками правоохоронних органів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 127 ч. 3 КК України.

З вказаної постанови вбачається, що 07.10.2008 р., в кабінеті ДІМ Овідіопольського РВ ГУМВС в Одеській області : смт. Овідіополь, вул. Берегова, 9, в порушення вимог ст. 3 Конституції України, ст.ст. 1,3,5 Закону України «Про міліцію», працівники міліції Овідіопольського РВ - навмисно знущались над громадянином ОСОБА_3, завдаючи йому ударів, при цьому ображали останнього брутальною лайкою, чим принижували його честь та людську гідність, завдали сильного душевного та морального страждання. При цьому, інші присутні при цьому робітники міліції, вказані незаконні дії не припинили, а навпаки, сприяли протиправним діям, фіксувавши побої та мордування затриманого ОСОБА_3 на вбудовану камеру мобільного телефону та в подальшому, розповсюджуючи вказаний запис мордування людини серед працівників міліції, громадян та суспільства. Продовжуючи свої злочинні дії, 05.03.2009 р., в порушення зазначених норм Конституції України та Закону України «Про міліцію», під час дактилоскопіювання ОСОБА_4, доставленого до чергової частини, та в подальшому до кабінету ДІМ сектора ДІМ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області за зазначеною вище адресою, за хуліганські дії, відносно медичного персоналу, працівники міліції Овідіопольського РВ навмисно, декілька разів вдарили доставленого ОСОБА_4 по обличчю, при цьому, разом з іншими присутніми працівниками міліції, з особливою зухвалістю, ображали ОСОБА_4 брутальною лайкою, принизивши його людську честь та гідність, завдавши йому сильного душевного та морального страждання. У зв’язку з чим, в діях працівників Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 127 ч. 3 КК України.      

Як слідує з матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, приводом для порушення кримінальної справи –являється безпосереднє виявлення прокурором ознак злочинів при проведенні перевірки за скаргою громадянина ОСОБА_2, а підставою для порушення кримінальної справи –стали матеріали прокурорської перевірки, з яких слідує, що в діях посадових осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст. 127 ч. 3 КК України.

ОСОБА_1, в своїй скарзі, просить суд, скасувати оскаржувану постанову прокурора про порушення кримінальної справи, вважаючи, що у прокурора були відсутні приводи та достатні підстави для порушення кримінальної справи, передбачені ст.ст. 94,98 КПК України.

В судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги та просив суд її задовольнити.

Прокурор проти задоволення скарги заперечував, мотивуючи тим, що у прокурора Овідіопольського району Одеської області були всі достатні законні приводи та підстави, які передбачені нормами КПК України для порушення вказаної кримінальної справи та просив суд залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення скаржника, прокурора та дослідивши надані суду матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 236-7 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.

Статтею 94 КПК України передбачено, що приводами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення, опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Частиною 1 та 2 статті 95 КПК України передбачено, що заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджається про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається в протоколі.

          Письмова заява про злочин повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.

Приписами статті 97 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.

По заяві або повідомленню про злочин –прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя, зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень : порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю. Одночасно вживаються всіх можливих заходів, щоб запобігти злочинові або припинити його. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів, шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів. Заява про повідомлення про злочини до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені, шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.

У відповідності зі статтею 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України (заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення, опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину), прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Відповідно до ч. 2 ст. 236-7 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

У відповідності до п. 5 Постанови ВСУ № 6 від 04.06.2010 р. «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи»- якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, справу має бути порушено щодо цієї особи. Прийняття рішення про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину чи відносно конкретної особи, належить до компетенції осіб, зазначених у ч. 1 ст. 98 КПК України. У зв’язку з чим –суд не вправі скасувати постанову про порушення кримінальної справи з тих підстав, що справу було порушено за фактом вчинення злочину, а не відносно конкретної особи.

З матеріалів справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи –являється безпосереднє виявлення прокурором ознак злочинів при проведенні перевірки за скаргою громадянина ОСОБА_2, а підставою для порушення кримінальної справи –стали матеріали прокурорської перевірки, з яких слідує, що в діях посадових осіб Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області, вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст. 127 ч. 3 КК України.

На думку суду, в матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу за фактом умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою спонукання потерпілого, вчинити дії, що суперечать його волі, вчинені працівниками правоохоронних органів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 127 ч. 3 КК України - є достатні дані, які вказують на те, що у прокурора були законні приводи та підстави для винесення постанови про порушення даної кримінальної справи. Дані, на підставі яких була винесена оскаржувана постанова отримані прокурором у законному порядку з дотриманням норм кримінально-процесуального кодексу України. Також, судом було з’ясовано, що у вказаній постанові про порушення кримінальної справи, зазначені достатні та обґрунтовані підстави для порушення кримінальної справи, передбачені ст. 94 КПК України з дотриманням порядку, встановленого ст. 98 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 на постанову прокурора Овідіопольського району Одеської області від 30.10.2009 р. про порушення кримінальної справи № 79200900116 за фактом умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою спонукання потерпілого, вчинити дії, що суперечать його волі, вчинені працівниками правоохоронних органів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 127 ч. 3 КК України - підлягає залишенню без задоволення.     

Керуючись ст.ст. 94,95,97,98 2367 –2368 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Овідіопольського району Одеської області від 30.10.2009 р. про порушення кримінальної справи № 79200900116 за фактом умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою спонукання потерпілого, вчинити дії, що суперечать його волі, вчинені працівниками правоохоронних органів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 127 ч. 3 КК України - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом семи діб з дня її винесення.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя                                                           Гандзій Д.М.