ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.09.06 | Справа № 17/528-06. |
Cуддя Коваленко О. В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Малого приватного підприємства «Либідь»
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Берегиня»
в особі ліквідаційної комісії
про зобов‘язання вчинити дії та стягнення 118 790 грн. 98 коп.
Суддя КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача: Дяченко І.В.
Від відповідача: не з‘явився
Суть спору: позивач просить суд зобов‘язати відповідача визнати кредиторську заборгованість перед позивачем та стягнути з відповідача на свою користь 118 790 грн. 98 коп., з яких 35 081 грн. 80 коп. заборгованості за отримані запчастини, 6251 грн. 75 коп. пені, 5099 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 3264 грн. 16 коп. – 3 % річних, нарахованих за отримані запчастини, а також 63000 грн. 00 коп. боргу та 6093 грн. 36 коп. збитків, нарахованих за невиконання відповідачем умов усної домовленості щодо поставки 100 т ячменю.
Позивач в судовому засіданні уточнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків, які становлять 701 грн. 62 коп., а також 3% річних в сумі 540 грн. 78 коп.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
З видаткових накладних №ЛИ-0002092 від 02.07.2004 р.; №ЛИ-0002179 від 08.07.2004 р.; №ЛИ-0002222 від 08.07.2004 р.; №ЛИ-0002225 від 08.07.2004 р.; №ЛИ-0002403 від 16.07.2004 р.; №ЛИ-0002291 від 11.06.2005 р.; №ЛИ-0002440 від 11.06.2005 р.; №ЛИ-0002487 від 14.06.2005 р.; №ЛИ-0002847 від 30.06.2005 р.; №ЯИИ-234148 від 06.07.2005 р. вбачається, що відповідач отримав запчастини на загальну суму 35081 грн.80 коп.
Внаслідок порушення відповідачем умов вказаного усного договору у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка склала 35 081 грн. 80 коп., що підтверджується відповідними документами, що містяться в матеріалах справи, а саме: видатковими накладними, довіреностями, рахунками-фактурами та розрахунком суми боргу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України сторони повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов‘язання.
09.06.2006 р. на адресу відповідача була направлена претензія, що підтверджується описом вкладення у цінний лист.
Відповідач не подав до суду доказів сплати боргу в сумі 35 081 грн. 80 коп., тому вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 6251 грн. 75 коп. задоволенню не підлягають у зв‘язку з тим, що між сторонами не існувало письмового договору, умовами якого передбачено відповідальність за невиконання зобов‘язань у вигляді пені.
Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 701 грн. 62 коп. інфляційних збитків правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 540 грн. 78 коп. – 3 % річних, нарахованих за період з 12.08.2006 р. по 13.09.2006 р. підлягають частковому задоволенню, оскільки у зв‘язку з тим, що вимога про сплату суми боргу надійшла від позивача лише 09.06.2006 р., нарахуванню підлягають 3% річних за період з 16.06.2006 по 13.09.2006 р.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 517 грн. 77 коп. – 3% річних за період з 16.06.2006 р. по 13.09.2006 р.
Відповідно до умов усної домовленості щодо купівлі-продажу ячменю від 01.06.2005 р. відповідач повинен був поставити позивачу 100т ячменю по ціні 630 грн. за 1 т з урахуванням ПДВ.
На виконання умов зазначеної угоди позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 63 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10 від 25.11.2005 р. та випискою по особовому рахунку позивача.
Але відповідач в порушення зазначеної домовленості не поставив позивачу передбачену договором продукцію в обумовлений термін протягом 7 днів.
Зі змісту ч.2 ст. 220 ГК України вбачається, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У своїй претензії від 09.06.2006 р. в наслідок прострочення виконання зобов‘язання позивач втратив інтерес і відмовився від прийняття виконання зобов‘язання відповідача відповідно до ч.2 ст. 220 ГК України.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 63 000 грн. правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6093 грн. 36 коп. відшкодування витрат по сплаті відсотків за користування кредитом відповідно до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №750/1-243 від 24.11.2005 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та позивачем.
У зв‘язку з тим, що вимога про сплату суми боргу та збитків була пред‘явлена позивачем лише 09.06.2006 р., а на період, за який були нараховані збитки, відповідач не мав зобов‘язань перед позивачем, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6093 грн. 36 коп. необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4398 грн. 29 коп. інфляційних збитків та 2723 грн. 38 коп. – 3% річних, провадження в цій частині підлягає припиненню відповідно до вимог п.4 ст. 80 ГПК України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, п.4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Берегиня» в особі ліквідаційної комісії 6251 грн. 75 коп. пені та 23 грн. 01 коп. – 3% річних на користь Малого приватного підприємства «Либідь» відмовити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «Берегиня» в особі ліквідаційної комісії (42000, Сумська область, м. Ромни, а/с 120) на користь Малого приватного підприємства «Либідь» (40030, м. Суми, вул. Роменська, 79, код 23994138) 98081 грн. 80 коп. боргу, 701 грн. 62 коп. інфляційних збитків, 517 грн. 77 коп. – 3% річних, державне мито в сумі 1055 грн. 81 коп. та 104 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині провадження у справі №17/528-06 припинити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 19.09.2006 р.
СУДДЯ О.В. КОВАЛЕНКО