Справа № 2-а-1697/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 року                                                                                             м. Дніпропетровськ

 Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська –Трещов В.В. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Дніпропетровська молодшого сержанта міліції Лежень О.В. про скасування постанови  по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ

03.02.2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Позивач у позовній заяві посилався на те, що 26.01.2011 року щодо нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. за правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач з даною постановою не згодний, оскільки вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням законодавства, тому просить її скасувати. Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, проти задоволення позову заперечував.

Оскільки сторонами надані заяви про розгляд справи за їх відсутності,  згідно ч. 4 ст. 122 КАС України є підстави для вирішення справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, приходжу до  наступного висновку.

Суддею встановлено, що 26.01.2011 року інспектором ДПС Лежень О.В.  у відношенні позивача було винесено постанову серії АЕ1 №291457 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 430  грн., що підтверджується зазначеною вище постановою, наявною в матеріалах справи.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Правил дорожнього руху, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи  міськрайонний суд,  у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими  законом.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення  може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідачем не було надано суду належних та достатніх доказів вчинення позивачем правопорушення і, відповідно правомірності винесення спірної постанови.

Частиною 6 ст. 71 КАС України передбачено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази  на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, оцінюючи усі докази, які були досліджені у їх сукупності та враховуючи відсутність належних та достатніх доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення,  що тягне за собою неправомірність дії вчиненої посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що спірну постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача слід скасувати.    

             На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 70-71, 158-163  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

   Постанову серії АЕ1№291457 від 26.01.2011 року, винесену інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська молодшим сержантом міліції Лежень О.В.  про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП –скасувати, провадження у даній адміністративній справі закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                            В.В.Трещов