ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.06 | Справа №АС 9/448-06. |
За позовом: Глухівської митниці Державної митної служби
До відповідача: Рахункової палати України Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України
Про визнання незаконним та скасування рішення
Суддя ЛУЩИК М.С.
За участю секретаря с/засідання Сітайло Ю.А.
Представники:
Від позивача: Богданова О.А., довіреність від 01.09.06р.
Стьопкіна Т.М., довіреність від 01.09.06р.
Плотніков Р.Ф., довіреність від 01.09.06р.
Від відповідача: не з’явився.
Представники позивача заявили клопотання про недоцільність фіксування судового процесу технічними засобами, тому відповідно до Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.
Суть спору: позивач просить скасувати рішення Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України від 07 квітня 2006 року № 2/10-СКК-16-231/143, посилаючись на те, що воно прийнято з порушенням чинного законодавства.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить визнати Рахункову палату за позовом Глухівської митниці Держмитслужби України неналежним відповідачем по справі та повідомив, що в Україні не існує такого суб’єкту права, як Рахункова палата України Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при рахункові палаті України, а існує Рахункова палата України, яка виконує свої повноваження на підставі ст. 98 Конституції України, ЗУ “Про Рахункову палату” і Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті, яка діє на підставі норм ЗУ “Про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти”. Зазначені суб’єкти права незалежні один від одного та мають своїх керівників. Крім того, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті не є самостійним суб’єктом права, оскільки не має статусу юридичної особи.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, суд встановив:
У відповідності до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі: позивачами, відповідачами можуть бути лише юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому у порядку набули статусу суб‘єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно визначив найменування відповідача - Рахункова палата України Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, оскільки це не відповідає Конституції України (є неконституційним). Відповідно до Конституції України в державі існує Рахункова палата України, яка виконує свої повноваження на підставі ст. 98 Конституції України, ЗУ “Про Рахункову палату” і Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті, яка діє на підставі норм ЗУ “Про закупівлю товарів робіт і послуг за державні кошти”.
При цьому, Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті немає процесуальної дієздатності, оскільки не має статусу юридичної особи, що зазначено в п. 1.4 розділу I Положення про спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Кодексу Адміністративного судочинства України справами адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінській функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Кодексу Адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки. Таким чином, Рахункова пала України не може виступати у суді відповідачем щодо діяльності Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель, тобто є неналежним відповідачем по справі.
Зважаючи на те, що Рахункова палата України не є належним відповідачем по справі, а Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, вказана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, а провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст.157 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 157, 158, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
1.Провадження у адміністративній справі № АС 9/448-06 закрити.
2. Роз’яснити сторонам, що ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Згідно ст. 254 КАС України постанова або ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова або ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги судове рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК