Справа №  2-225/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 травня 2011 року                                                                                            м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді -  Фейір  О.  О. ,

при секретарі - Кузьма Т.В., з участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення суми боргу, -

встановив:

    ОСОБА_2 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про повернення суми боргу.

     Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що  ОСОБА_1 взяв у нього в борг грошові кошти у сумі 3 000 грн. строком до 10 січня 2011 року, про що у присутності двох свідків дав відповідну розписку. Однак, у встановлений строк ОСОБА_1 суму боргу не повернув, а тому просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 3 000 грн. та судові витрати по справі.

      Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, однак подав до суду заяву, у якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

      Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та пояснив, що  розписка про отримання ним в позику 3 000 грн. була дана ним під впливом обману та зловмисної домовленості, оскільки  24 грудня 2010 року він знаходився  у залі гральних автоматів, адміністратором якого працював ОСОБА_2 Він, будучи на підпитку і маючи при собі 330 грн. сів грати. Програвши всі свої гроші, він попросив ОСОБА_2 накрутити автомат в борг, на що останній одразу погодився. Вже через пів години, сума боргу становила 3 000 грн, які він пообіцяв повернути у найкоротший термін. Після чого, через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_3, який відрекомендувався як куратор вищезгаданого грального закладу і попросив його написати боргову розписку, яку пообіцяв ніде не використовувати, а тільки показати іхнім з ОСОБА_2, не відомим йому Ужгородським "шефам" і начебто це дасть  йому не обмежений час щоб повернути гроші. Повіривши йому, він не бажаючи розголосу, а також тиску на своїх близьких,  погодився. Так, 28 грудня, будучи у ОСОБА_2 на роботі у гральному залі, він написав дану розписку. А тому вважає позов безпідставним, а обставини зазначені в позові такими, що не відповідають дійсності, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

     Заслухавши пояснення сторони, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, на які сторони  посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволеннню, виходячи з наступного.  

     Як встановлено в судовому засіданні, 28 грудня 2010 року ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_2 у борг грошові кошти у сумі 3 000 тисячі гривень, що підтверджується розпискою складеною в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, згідно якої відповідач взяв на себе зобов"язання повернути суму боргу до 10 січня 2011 року (а.с. 4).

   Згідно ст.ст. 1046, 1049 ЦК України до договором позики одна сторона передає у власність другій стороні, (позичальникові),  грошові кошти, а позичальник зобов*язується повернути  позикодавцеві таку ж суму грошей у строк встановлений договором. Оскільки відповідач ОСОБА_1 до сьогоднішнього дня суму боргу не повернув, суд вважає стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 3 000 грн.  

    Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача в користь ОСОБА_2 51 грн. дежавного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, що були сплачені позивачем при зверненні до суду.  

    Керуючись  ст.ст. 526,  1046,  1049   ЦК України  ст.ст.15, 57-60, 88 ч. 1,  208, 209, 218, 292, 294 ЦПК України,-  

рішив:

Позов задовольнити.  .

Стягнути з ОСОБА_1 в користь  ОСОБА_2 борг у сімі           3 000 (три) тисячі гривень а також 51 (п"ятдесят одну) гривню державного мита та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи, що були сплачені позивачем при зверненні до суду. 

       З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 16 травня 2011 року.

    Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення- протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

         Суддя:                       О. О. Фейір