Справа № 2-а-598/11р.

                                        П О С Т А Н О В А

                                                     Іменем України

12 квітня 2011 року Бориспільській міськрайонний суд Київської області в складі:

       головуючого      -       судді             Журавського В.В.  

       при секретарі                                   Хутінаєвій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення державної автомобільної інспекції, що обслуговує Бориспільський район, при УДАІ ГУ МВС України в Київській області про визнання незаконним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

11.03.2011 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просить визнати Постанову по справі про адміністративне правопорушення, складену старшим інспектором ВДАІ, що обслуговує Бориспільський район, при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_2, щодо притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - незаконною, а також скасувати постанову інспектора про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.  

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.02.2011 року старшим інспектором ВДАІ, що обслуговує Бориспільський район, при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_2, було складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі якого винесено постанову по справі про притягнення його (позивача) до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 гривень.

З даною постановою він не згоден, вважає її такою, що винесена з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Так він вважає, що ним не було порушено ПДР, оскільки під’їжджаючи  до перехрестя вулиць Південна-Котовського в м. Борисполі ним був поданий сигнал лівого світлового покажчика повороту, після чого був здійснений поворот ліворуч з вулиці Південної на вул. Котовського в м. Борисполі. Більш того, відповідачем не було надано жодного доказу тим обставинам, що він (позивач), здійснюючи поворот ліворуч не подав сигнал лівого покажчика повороту.     

Позивач в судовому засіданні повністю підтримав заявлені ним позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, на тих підставах, що були ним зазначені в позові та виходячи з тих доказів, які були ним надані під час розгляду справи в суді.    

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд ухвалив слухати справу у відсутність відповідача.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.  

Судом встановлено, що 25.02.2011 року позивач, перебуваючи за кермом транспортного засобу «Деу Ланос», д.н.з. НОМЕР_1, під’їжджаючи до перехрестя вулиць Південна-Котовського в м. Борисполі, подав сигнал лівого світлового покажчика повороту, після чого ним був здійснений поворот ліворуч з вулиці Південної на вул. Котовського в м. Борисполі.  Однак, приблизно за 100-150 метрів від виїзду на вулицю Котовського його зупинив інспектор ДАІ та повідомив, що він здійснив поворот ліворуч не увімкнувши перед цим відповідний покажчик повороту, а тому скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.2 ст.122 КпАП України.

В зв’язку з цим, старший інспектор ВДАІ, що обслуговує Бориспільський район, при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_2, 25.02.2011 року склав протокол про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності в зв’язку з тим, що він здійснив поворот ліворуч не увімкнувши перед цим відповідний покажчик повороту чим, на думку інспектора, скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КпАП України.

Крім того, цим же інспектором ДАІ одночасно, після складанням протоколу про адміністративне правопорушення, 25.02.2011 року виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, на підставі якої притягнув позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КпАП України, і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

У відповідності до ч.2 ст.122 КпАП України, правопорушенням вважається порушення водіями транспортних засобів правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

В зв’язку з цим, як передбачено п.9.2 (б) та п.9.4 ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед поворотом. Подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах, і припиняти негайно після його закінчення.

Однак, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили, що позивач під’їжджаючи до перехрестя вулиць Південна-Котовського в м. Борисполі не подав сигнал лівого світлового покажчика повороту перед поворотом ліворуч з вулиці Південної на вул. Котовського в м. Борисполі, зокрема показами свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також інші докази, які в сукупності свідчили б про вчинення позивачем порушення ПДР, відповідальність за що передбачено ч.2 ст.122 КпАП України.  

При таких обставинах, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Тому, ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Крім того, у відповідності до ст.245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За таких умов, ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Як наслідок, ст.252 КпАП України, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Аналогічне положення міститься в п.2.13. Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»від 26 лютого 2009 року за № 77.    

При таких обставинах, старший інспектор ВДАІ, що обслуговує Бориспільський район, при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_2, який з підстав передбачених п.3 ч.2 ст.222 КпАП України діє від імені органу внутрішніх справ, складаючи відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення та постанову по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КпАП України, грубо порушив вимоги вказаних вище норм КУпАП, не дотримавшись основного принципу провадження у справах про адміністративне правопорушення –це принцип суворого дотримання законності, своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, не вказавши жодних доказів на підставі яких встановив наявність скоєного позивачем адміністративного правопорушення та його винність у його вчиненні, що призвело до однобічного, неповного та необ’єктивного дослідження та з’ясування всіх обставин справи, а також грубого порушення Закону.  

Тому, у відповідності до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За таких умов, інспектор ДАІ не дотримався вимог ст.280 КпАП України, та не з’ясував належним чином, всіх необхідних обставин, внаслідок чого незаконно та безпідставно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ті дії, які не були вчинені останнім.

В зв язку з чим, інспектор ДАІ зобов’язаний був, з підстав передбачених п.1 ст.247 КпАП України та п.2.10 Наказу МВС України «Про затвердження інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»від 26 лютого 2009 року за № 77, не розпочинати провадження у справі про адміністративне правопорушення, а розпочате провадження зобов’язаний був закрити в зв’язку із відсутністю події адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки вина ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення в судовому засіданні не доведена, відповідачем не надано доказів правомірності та законності своїх дій та в судовому засіданні не встановлено підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.  

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп., слід віднести на рахунок державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 2, 11, 69, 71, 86, 94, 99, 100, 112,  128, 136, 158-163, 186 КАС України, суд, -  

                                                     П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії старшого інспектора відділення державної автомобільної інспекції, що обслуговує Бориспільський район, при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_2, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 510 грн. неправомірними.  

Скасувати постанову старшого інспектора відділення державної автомобільної інспекції, що обслуговує Бориспільський район, при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_2, від 25.02.2011 року серії АІ1 № 056413 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України та накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., слід віднести на рахунок державного бюджету України.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає, з підстав передбачених ч.2 ст. 171-2 КАС України.         

Суддя:                                                                                   підпис