Справа № 2-283                                                                                                                                                                                                           

                                                                                                                                                                      2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

 м. Вугледар                                                                                                05 травня 2011 року

Вугледарський міський суд Донецької області у складі судді  Биліни Т.І. при секретарі Соколовій Л.М., розглянув в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України, цивільну справу за позовною заявою  

ОСОБА_1 до ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»про відшкодування моральної шкоди в зв’язку з виробничою травмою, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в наслідок  пошкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач тривалий час працював в ДП «Шахтоуправління  Південнодонбаське № 1», при виконанні трудових обов’язків 20.01.1984 року отримав виробничу травму пальця лівої руки, що підтверджено актом про нещасний випадок на виробництві № 13 від 21.01.1984 року. Рішенням Медико-соціальної експертної комісії від 10 червня 1998 року позивачу встановлено 5 % стійкої втрати професійної працездатності, безстроково. Крім того, при виконанні трудових обов’язків 01.02.2009 року позивач отримав виробничу травму лівої руки, що підтверджено актом про нещасний випадок на виробництві №12 від 03.02.2009 року. Рішенням Медико-соціальної експертної комісії від 17 березня 2009 року позивачу встановлено 10 % стійкої втрати професійної працездатності, а по сукупності 15%. З наведених причин позивач просить суд стягнути з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» моральну шкоду у сумі 15000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, спричиненої травмами.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги та їх обґрунтування підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»в судове засідання не з’явився, до судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення, згідно яких позов не визнано, з посиланням на те, що позивач добровільно працював на підприємстві в шкідливих умовах праці та повинен був знати про вірогідність ушкодження здоров’я. Крім того просив розстрочити виконання рішення суду на один рік, шляхом щомісячного погашення присудженої суми.

Дослідивши матеріали справи надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень,  суд вважає, що позов  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно акту про нещасний випадок на виробництві № 13 від 21.01.1984 року позивач, працюючи на підприємстві шахта «Південнодонбаська № 1»отримав травму пальця лівої руки.

(а.с.11)

Висновком МСЕК м. Донецька від 10 червня 1998 року позивачу вперше встановлено 5% стійкої втрати працездатності.

(а.с. 8)

У відповідності до ст.173 КЗпП України шкода заподіяна  працівникові каліцтвом  або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням  трудових обов’язків, відшкодовується  у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.237-1 КЗпП України  відшкодування власником або уповноваженим  ним органом моральної шкоди працівнику провадиться  у разі, якщо порушення  його законних прав  призвели до моральних страждань, втрати  нормальних життєвих зв’язків  і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Акти цивільного законодавства  регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Так як  правовідносини  між позивачем та відповідачем виникли в 1998 році на них розповсюджується дія ЦК України в редакції (1963 р).

У відповідності до положень ст.83 ЦК України (1963 р) позовна давність не розповсюджується  на вимоги, які походять з порушення  особистих  немайнових  прав.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду  N 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, шкоду, заподіяну працівникові під час роботи (в  тому  числі сезонному, тимчасовому   працівникові,   членові   кооперативу, об'єднання кооперативів, колективного сільськогосподарського підприємства, селянського  (фермерського) господарства, а також особі, залученій до праці на підприємстві, в   установі, організації,  або  тій,  яка  працювала за  трудовим договором із фізичною особою),  відшкодовують організація або громадянин, з якими потерпілий перебував у трудових відносинах.

У відповідності до п.1  «Правил  відшкодування власником  підприємства,  установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням  здоров'я, пов'язаним  з  виконанням  ним  трудових обов'язків»(надалі Правил),  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р.  N 472, власник підприємства, установи  і  організації  або уповноважений ним орган  несе матеріальну  відповідальність  за  шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з  виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну  шкоду,  заподіяну  потерпілому  власником  фізичного  чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.  Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його  вини,  а  умови  праці  не  є  причиною моральної шкоди.

Згідно п.11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого  про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у  вигляді одноразової грошової  виплати  або  в  іншій  матеріальній  формі, розмір  якої  визначається  в  кожному  конкретному   випадку   на підставі: домовленості  сторін  (власника,  профспілкового  органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян  незалежно  від інших будь-яких виплат.

З огляду на зазначене  вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»по травмі, яка сталася з позивачем 20.01.1984 року і по якій  первинно висновком МСЕК м. Донецька від 10 червня 1998  року встановлено 5% стійкої втрати працездатності, суд вважає обґрунтованими.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь втрати ним професійної працездатності та термін її встановлення і вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн.

Згідно акту про нещасний випадок на виробництві № 12 від 03.02.2009 року позивач, працюючи на підприємстві шахта «Південнодонбаська № 1»отримав травму лівої руки.

(а.с.12,13)

Висновком МСЕК м. Донецька від 17 березня 2009 року позивачу встановлено 10% стійкої втрати працездатності в наслідок отриманого трудового каліцтва.

(а.с. 9)

Згідно з п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров’я тощо.

У відповідності до ч.3 ст.34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,   які спричинили втрату працездатності” (в редакції до 2007 року), моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати  незалежно від будь-яких інших страхових виплат.  Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати  двохсот розмірів  заробітної плати, встановленої на день виплати.

Однак,  Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,   які спричинили втрату працездатності” № 717 від 23.02.2007 року дія положень закону, які передбачали обов’язок Фонду ССНВНВ відшкодовувати моральну шкоду потерпілім на виробництві - скасовано.

Рішенням Конституційного Суду України  від 08.10.2008 року встановлено, що скасоване право  застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві  від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування  моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 КЗпП України  їм надано право  відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого  ним органу (роботодавця).

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі  або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються  особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї  статті.

З огляду на вище зазначене  вимоги позивача  щодо відшкодування моральної шкоди Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»по травмі, яка сталася  з  позивачем 01.02.2009 року і по якій йому первинно висновком МСЕК м. Донецька від 17.03.2009 року встановлено 10 % стійкої втрати працездатності, суд вважає обґрунтованими.

           При визначені розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги принципи розумності, виваженості, домірності компенсації моральної шкоди з огляду на важкі наслідки травми, ступінь втрати працездатності, тривалий характер негативних наслідків травми, негативні  наслідки зміни укладу життя, особистих зв’язків і прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача  відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. А всього по сукупності обох травм 3000 грн.

Задовольнити клопотання відповідача ДП Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»стосовно розстрочення виконання рішення суду, шляхом щомісячного часткового відшкодування задоволеної судом суми терміном на один рік, суд не находить можливим з огляду на незначний розмір визначеної судом суми моральної шкоди в  порівняні з розміром моральної шкоди зазначеним в позовних вимогах та грошовими коштами, які знаходяться в обігу підприємства.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства  «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»    судовий збір в сумі 8,50 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ” суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства  «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»витрати за інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  173, 237-1 КЗпП України, ст.  213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на користь ОСОБА_1 одноразово 3000 (три тисячі) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.   

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»на користь держави судовий збір в сумі 8,50 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»витрати на інформаційно –технічне забезпечення  в сумі 15 (п’ятнадцять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.      

Суддя Вугледарського

міського суду                                                                                               ОСОБА_2