Справа № 2-293                                                                                                                                                                                                           

                                                                                                                                                                     2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вугледар                                                                                            05 травня 2011 року

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючої - судді Биліни Т.І., при секретарі Соколовій Л.М., в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України розглянув цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, в наслідок  пошкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач більше 20 років працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема з 1976 року по 1997 рік в ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1». При виконанні трудових обов’язків, згідно акту розслідування професійного захворювання від 01.04.1997 року, отримав професійне захворювання: «хронічна вертеброгенна попереко - крижева радікулопатія в стадії затухаючого загострення з помірним больовим, м’язово - тонічним і лівостороннім корінцевим синдромом». Рішенням Медико-соціальної експертної комісії від 19 квітня 1997 року позивачу встановлено 80% стійкої втрати професійної працездатності з правом повторного переогляду. З наведених причин позивач просить суд стягнути з ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» моральну шкоду у сумі 40 000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився,  до судового засідання надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»в судове засідання не з’явився, до судового засідання надав заяву з проханням розглянути справу без його участі та заперечення, згідно яких позов не визнано, з тих підстав, що позивач добровільно працював на підприємстві в шкідливих умовах праці та повинен був знати про вірогідність ушкодження здоров’я. Крім того просив розстрочити виконання рішення суду на один рік, шляхом щомісячного погашення присудженої суми.

Дослідивши матеріали справи надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 01.04.1997 року, позивач працюючи на підприємстві шахта «Південнодонбаська № 1»отримав професійне захворювання: «хронічна вертеброгенна попереко - крижева радікулопатія».                                                                        

                                                                   (а.с.8)

Висновком МСЕК м. Донецька від 19 квітня 1997 року позивачу встановлено 80% стійкої втрати професійної працездатності, з правом повторного переогляду.

                                                               (а.с.26)

У відповідності до ст. 173 КЗпП України шкода заподіяна  працівникові каліцтвом  або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням  трудових обов’язків, відшкодовується  у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст.237-1 КЗпП України  відшкодування власником або уповноваженим  ним органом моральної шкоди працівнику провадиться  у разі, якщо порушення  його законних прав  призвели до моральних страждань, втрати  нормальних життєвих зв’язків  і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Акти цивільного законодавства  регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Так як  правовідносини  між позивачем та відповідачем виникли в 1997 році на них розповсюджується дія ЦК України в редакції (1963 р).

У відповідності до положень  ст.83 ЦК України (1963 р)  позовна давність  не розповсюджується  на вимоги, які походять з порушення  особистих  немайнових  прав.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду  N 6 від 27.03.92 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, шкоду, заподіяну працівникові під час роботи (в  тому  числі сезонному,    тимчасовому   працівникові,   членові   кооперативу, об'єднання   кооперативів,   колективного   сільськогосподарського підприємства,  селянського  (фермерського)  господарства,  а також  особі,  залученій  до   праці   на   підприємстві,   в   установі, організації,  або  тій,  яка  працювала  за  трудовим договором із фізичною особою),  відшкодовують  організація  або  громадянин,  з якими потерпілий перебував у трудових відносинах.

У відповідності до п.1  «Правил  відшкодування власником  підприємства,  установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням  здоров'я, пов'язаним  з  виконанням  ним  трудових обов'язків»(надалі Правил),  затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р.  N 472, власник підприємства, установи  і  організації  або уповноважений ним орган  несе матеріальну  відповідальність  за  шкоду,  заподіяну  працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з  виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну  шкоду,  заподіяну  потерпілому  власником  фізичного  чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.     Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його  вини,  а  умови  праці  не  є  причиною моральної шкоди.

 Згідно п.11 Правил, моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого  про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у  вигляді одноразової грошової  виплати або  в  іншій  матеріальній  формі, розмір  якої  визначається  в  кожному  конкретному   випадку  на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових  спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної  шкоди  не  може  перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян  незалежно  від інших будь-яких виплат.

 З огляду на зазначене, вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»по професійному захворюванню, яке було визначене позивачу в 1997 році і по якому  первинно висновком МСЕК м. Донецька від 19.04.1997 року встановлено 80 % стійкої втрати працездатності, суд вважає обґрунтованими.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров’я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2550 грн.(150 х 17грн.) - у максимальному розмірі передбаченому положеннями п.11 Правил.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 40 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає законодавству чинному на момент виникнення правовідносин.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача суд не має можливості, так як відповідач не довів суду, що моральна шкода не є наслідком роботи в умовах підвищеної небезпеки.

Задовольнити клопотання відповідача ДП Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»стосовно розстрочення виконання рішення суду, шляхом щомісячного часткового відшкодування задоволеної судом суми терміном на один рік, суд не находить можливим з огляду на незначний розмір визначеної судом суми моральної шкоди в  порівняні з розміром моральної шкоди зазначеним в позовних вимогах та грошовими коштами, які знаходяться в обігу підприємства.

Згідно ст.81 ЦПК України та  постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року       № 825 «Про затвердження Порядку  оплати витрат з інформаційно –технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів»з відповідача слід стягнути  витрати на інформаційно –технічне забезпечення в розмірі 15 грн.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” суд вважає за необхідне стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»    судовий збір в сумі 8,50 грн.

На підставі викладеного у відповідності до Правил відшкодування власником підприємства,  установи,  організації або уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я,  пов’язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України  від 23.06.1993р. № 472, керуючись ст. ст. 60, 209, 212-215 ЦПК, суд

                                                       В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1»на користь ОСОБА_1 одноразово 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я  при виконанні трудових обов’язків.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1»на користь держави, державне мито у розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 (п’ятнадцять) гривень.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату з цивільних справ Апеляційного суду Донецької області через Вугледарський міський суд протягом 10 днів після проголошення рішення.      

Суддя Вугледарського

міського суду                                                                               ОСОБА_2