Справа № 1-19

                                                                                                                           2011 рік

          В И Р О К

іменем   України

25 лютого  2011 року                                                                                м.Рогатин                                                      

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області   в складі

головуючого-судді                        Лошак О.О.

з участю секретаря                        Макар С.В.

прокурора                                       Романовського І.О.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки с.Обельниця Рогатинського району Івано-Франківської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, непрацюючої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, засудженої вироком Рогатинського районного суду від 23 жовтня 2009 року  за ч.1 ст.310 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 510 гривень штрафу, який постановою Рогатинського районного суду від 03 червня 2010 замінено на  240 годин громадських робіт, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ухилилася від відбування громадських робіт, будучи засудженою  до цього виду покарання.

Злочин вчинено при таких  обставинах.

ОСОБА_1, знаючи, що вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 жовтня 2009 року її визнано винною за  ч.1 ст.310 КК України та призначено покарання з застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді  штрафу в розмірі  510 гривень, а постановою Рогатинського районного суду  від 03 червня 2010 року покарання у виді штрафу замінено на 240 годин громадських робіт, ухилилася від відбування покарання у виді громадських робіт.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому їй обвинуваченні визнала частково і пояснила, що постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. Вироком Рогатинського районного суду від 23 жовтня 2009 року вона була визнана винною та засуджена за ч.1 ст.310 КК України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Постановою Рогатинського районного суду від 03 червня 2010 року покарання у виді штрафу в сумі 510 гривень їй було замінено на інший вид покарання –громадські роботи в кількості 240 годин. В Рогатинському підрозділі кримінально-виконавчої інспекції  їй було роз’яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт. Було роз’яснено їй права та обов’язки, попереджено, що у випадку порушення порядку та умов відбування покарання її буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України. Однак можливості виконати рішення суду, відпрацювати 240 годин громадських робіт  в неї не було з поважних причин. Вона працювала вдома на  городніх роботах, утримувала господарство щоб прогодувати сім’ю. Крім того, в неї на утриманні є малолітня дитина, яку вона немає з ким залишити. На даний час розуміє, що скоїла злочин, усвідомила скоєне. У вчиненому щиро розкаюється, засуджує свою поведінку та просить суворо її не карати.

Незважаючи на часткове визнання вини самою ОСОБА_1 її вина повністю доведена зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами –поясненнями свідків, письмовими доказами.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що вона до 10 грудня 2010 року працювала на посаді  старшого інспектора Рогатинської кримінально-виконавчої інспекції державного департаменту виконання покарань не пов’язаних з позбавлення волі. 01 липня 2010 року на виконання  в РП КВІ надійшла постанова Рогатинського районного суду від 03 червня 2010 року  про заміну засудженій ОСОБА_1 покарання у виді 510 гривень штрафу на 240 годин громадських робіт. 19 липня 2010 року ОСОБА_1 було викликано в кримінально-виконавчу інспекцію, де їй було роз’яснено умови відбування покарання, обов’язок не порушувати трудову дисципліну, додержуватися встановлених законом умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати по 4 години на день  та з’являтися на відмітку в інспекцію кожної першої та третьої середи щомісяця, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання. ОСОБА_1 було повідомлено про те, що вона направлена для виконання громадських робіт в с.Обельниця (Лучинецька сільська рада), обов’язок приступити до виконання громадських робіт з 20.07.2010 року. Будь-які документи ОСОБА_1 відмовилася підписувати в присутності понятих. Одночасно їй було роз’яснено, що у випадку ухилення від відбування громадських робіт її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України. ОСОБА_1  в Лучинецьку сільську раду для виконання громадських робіт не приходила,  жодного разу не прибула на реєстрацію у кримінально-виконавчу інспекцію.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що працює на посаді сільського голови сіл Лучинці і Обельниця. 19 липня 2010 року в сільську раду надійшло повідомлення про направлення  ОСОБА_1, жительки с.Обельниця  для відбування громадських робіт. Він особисто неодноразово зустрічався з ОСОБА_1 і пояснював про необхідність відпрацювати громадські роботи. ОСОБА_1 відмовлялася працювати, свою відмову мотивувала тим, що в неї на утриманні є малолітня дитина, яку вона не може залишити саму вдома, крім того, змушена працювати на городі,  утримувати господарство –корову, дрібну птицю для того щоб прогодувати сім’ю. Через зайнятість по-господарству та наявність  на утриманні дитини можливості відпрацювати громадські роботи в неї немає. Він  пропонував їй роботу за місцем проживання в с.Обельниця, однак ОСОБА_1 жодного разу на роботу не вийшла, хоч реально мала таку можливість.

Вироком Рогатинського районного суду від 23 жовтня 2009 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, призначено покарання з застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 51 гривня (а.с.83).

Постановою Рогатинського районного суду від 03 червня 2010 року проведено заміну ОСОБА_1, жительці с.Обельниця  Рогатинського району покарання у виді штрафу в сумі 510 гривень на 240 годин громадських робіт (а.с.6).

19 липня 2010 року  інспектором Рогатинського РП КВІ УДДУ ПВП  ОСОБА_4 було направлено ОСОБА_1  в Лучинецьку сільську раду для відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт (а.с.16).

Відповідно до розпорядження №5(а) від 20 липня 2010 року виконавчого комітету Лучинецької сільської ради ОСОБА_1 прийнято на громадські роботи (а.с.17).

Як вбачається з табелів виходу на роботу ОСОБА_1 жодного дня не вийшла на роботу, не відпрацювала  жодної години громадських робіт (а.с. 21-23).

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1  у вчиненому злочині, передбаченому ч.2 ст.389 КК України доведена повністю. Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.389 КК України за ознаками  ухилення від покарання не пов’язаного з позбавленням волі,  а саме ухилення від відбування громадських робіт особою засудженою до цього виду покарання, кваліфіковано правильно, а її вина у вчиненому доведена повністю.

Обираючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, те що вона  вину визнала частково. Крім того, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.80),  має на утриманні  неповнолітню дитину дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.50), на обліку в психіатра і нарколога не числиться (а.с.49).  Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття  та активне сприяння розкриттю злочину.  Обставин, що обтяжують ОСОБА_1 покарання судом не встановлено.

Санкцією ч.2 ст.389 КК України передбачено два види покарання – арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серія І-НМ №003646, виданим 14 лютого 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рогатинського районного управління юстиції. (а.с.50).

Відповідно до вимог ч.3 ст.60 КК України арешт не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років.

За ч.3 ст.61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Відповідно до роз’яснень  Пленуму Верховного  Суду України, даних у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд не вправі перейти до більш м’якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, відповідно до ст.7 КПК України повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.

Оскільки підстави, передбачені ст.7 КПК України для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності і закриття кримінальної справи відсутні, суд приходить до висновку, що підсудній слід призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі та звільнити її від покарання.

ОСОБА_1 не відбула покарання за вироком Рогатинського районного суду від 23 жовтня 2009 року, яке  постановою Рогатинського районного суду від 03  червня 2010 року замінено на 240 годин громадських робіт. Тому при призначенні   ОСОБА_1 покарання слід застосувати вимоги ст.71 КК України і призначити їй покарання за сукупністю вироків із дотриманням вимог ст.72 КК України відповідно до якої одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт. 240 годин громадських робіт в перерахунку на обмеження волі становить  (240:8= 30) 30 (тридцять) днів  обмеження волі.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України , суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк1 (один) рік.

На підставі ст.72 КК України  одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт, не відбуте покарання за попереднім вироком становить 30 (тридцять)  днів обмеження волі.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком  повністю приєднати не відбуте покарання, призначене за вироком Рогатинського районного суду   від 28 вересня   2009 року, яке  постановою Рогатинського районного суду  від 03 червня 2010 року було замінено на 240 годин громадських робіт і за сукупністю вироків визначити  ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі  на строк 1 (один) рік 30 (тридцять) днів.

На підставі ч.3 ст.61 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного судом покарання у виді 1 (одного) року 30 (тридцяти) днів обмеження волі, оскільки таке покарання не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

   Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередньообраний  підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення.

    Головуючий:                                                                                               О.О.Лошак