Справа № 2-256/11 Головуючий у 1 інстанції:Ушаков М.М.

Провадження № 22-ц/0390/785/11

Категорія:30 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді  Киці С І

суддів -  Подолюка В.А., Гапончука В.В.

при секретарі   Матюхіній О.Г.

          з участю позивача ОСОБА_1          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Нововолинського міського суду від 30 березня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Нововолинського міського суду від 30 березня 2011року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ушкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 6 липня 2007 року на суму 7000грн. відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає його незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустила строк позовної давності.

Даний висновок відповідає встановленим обставинам справи, яким суд дав правильну оцінку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 6 липня 2007 року, керуючи в м.Нововолинську автомобілем марки «Фольксфаген», номерний знак НОМЕР_1 скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Фольксваген». Згідно постанови Нововолинського міського суду від 23.08.2007р. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 7000грн., яка була завдана внаслідок ушкодження відповідачем автомобіля «Фольксваген», що належить їй на праві приватної власності. Свої вимоги мотивувала тим, що вона перенесла сильні душевні хвилювання, коли побачила автомобіль у пошкодженому стані, негативні емоції ускладнили родинні відносини, були порушені її права власниці автомобіля.  

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю в три роки.

Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.

          Про пошкодження належного її автомобіля відповідачем позивачу стало   у липні 2007 року і це визнається сторонами. Ухвалою Нововолинського міського суду від 26 грудня 2008 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди за заявою позивача залишено без розгляду.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено  стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

До ухвалення рішення відповідач ОСОБА_2 заявив про застосування судом позовної давності до вимог про стягнення з нього моральної шкоди, так як факт нанесення позивачу моральної шкоди стався у липні 2007 року, а позовна заява про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 подана у лютому 2011 року після збігу трирічного строку.

Не заслуговують на увагу покликання позивача в апеляційній скарзі на  те, що перелік особистих немайнових прав, на які не поширюється позовна давність не є вичерпним і суд обмежив її права. Як зазначила позивачка відшкодування моральної шкоди пов’язано з порушенням її прав власника автомобіля внаслідок його пошкодження

Згідно ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом. Види особистих немайнових прав визначені ст.270 ЦК України.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що на дану вимогу позивача поширюється позовна давність і питання щодо поновлення строку позовної давності вона не ставилось.

Колегія суддів вважає, що позивач порушила строки позовної давності, а тому за таких обставин в позові судом відмовлено. Рішення   ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Нововолинського міського суду від 30 березня 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий          

Судді