Справа №2-41/2007р.

РІШЕННЯ

Ім»ям    України

25 травня 2007 року                                        Білозерський районний суд Херсонської області в

складі:

головуючого - судді Васильєвої В.Я.,  при секретарі - Кравченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з відповідача заборгованості по договору позики.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали,  суду пояснили :

у вересні 2001 року позивач за проханням відповідачки ОСОБА_2. надав їй позику в розмірі 37000грн.на 5 років. Після закінчення строку позики відповідачка ОСОБА_2 борг не повернула,  на вимоги повернути борг добровільно не реагує,  в зв»язку з чим просять стягнути з відповідачки основний борг 37000грн.та судові витрати без процентів за користування грошима,  змінивши в цій частині позов.

Відповідачка ОСОБА_2з позовом згодна частково,  суду пояснила : у вересні 2001 року взяла у позивача борг 5000 доларів США на 5 років,  на вимогу позивача в суму боргу внесений 2000доларів процентів,  вказавши у договорі позики суму 37000грн. Позивач поїхав працювати в Португалію. За 5 років з дня отримання позики вона віддала за позивача 950 доларів ОСОБА_3  за вагончик для позивача ОСОБА_1,  відкупивши цей вагнончик для бізнесу ОСОБА_1біля с. Понятовка. Заплатила також борг ОСОБА_1 в сумі 5000грн.перед ОСОБА_4.  Крім того,  ОСОБА_1.,  відбувши в Португалію,  залишив їй з чоловіком ОСОБА_5  фермерське господарство в 50га,  дім,  за якими протягом 10 місяців вони доглядали,  вона вела бухгалтерський облік. Вважає,  що позивач повинен був заплатити їм з чоловіком хоч по 500грн.в місяць,  як зарплату,  а за 10 місяців по 5000грн.кожному. Крім того,  для ОСОБА_1за його проханням в Португалію вона відправила ОСОБА_6,  заплативши за візу,  проїзд 2000грн.

Таким чином,  вважає,  що майже розрахувалась з ОСОБА_1,  заплативши його борги за нього,  придбавши для нього вагончик та нарахувавши собі та ОСОБА_5 зарплату за роботу в фермерському господарстві ОСОБА_1 всього в сумі 22000грн.

Заслухавши пояснення сторін,  свідків,  розглянувши матеріали справи,  суд вважає позов задовольнити повністю,  виходячи зі слідуючого :

Згідно договору позики,  посвідченого 20.09.2001 року приватним нотаріусом ОСОБА_7.,  20.09.2001 року ОСОБА_1. позичив ОСОБА_1. 37000Грн. до 20.09.2001року.

Відповідач ОСОБА_2підтвердила,  що позичила у ОСОБА_1. гроші,  в суму 37000грн. ввійшли і проценти за користування боргом.

Однак свідок ОСОБА_7,  яка посвідчувала вказаний договір,  спростувала твердження відповідача,  вказавши,  що сума 37000грн.по договору - це основний борг,  при ній за проценти по боргу розмова не йшла.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив пояснення відповідача,  пояснивши,  що боргОСОБА_1з дружиною повернули,  заплативши за нього борг в сумі 5000грн.перед ОСОБА_4.,  за 950доларів викупили для ОСОБА_1 половину бізнесу ОСОБА_3  в с. Понятовка Білозерського району,  вели його фермерське господарство та дім за час відсутності ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_4. також підтвердив,  що ОСОБА_1. в кінці 2001 року позичав у нього 5000грн.,  за нього борг віддала ОСОБА_2десь через місяць після позики. Чиїми грошима розраховувалась з ним відповідач,  не знає.

 Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_8.  пояснили,  що в 2001 році продавали вагончик біля с. Понятовка Білозерського району,  в якому вели торгівлю. Вагончик купив ОСОБА_1.,  який приїхав з ОСОБА_5  подивитись вагончик та домовитись за ціну. При цьому ОСОБА_5  заплатив 400 доларів,  а ОСОБА_1. пізніше привіз решту 550доларів,  при цьому пояснив,  що гроші взяв у ОСОБА_2 з тих,  що позичав їй. Пояснили,  що договір купівлі-продажу вагончика не оформляли.

Суд вважає не враховувати пояснення свідків,  враховуючи,  що вони з ОСОБА_2 у вказаному вагончику вели спільний бізнес,  можуть бути зацікавлені в справі.

Суд враховує також,  що даних про видачу ліцензії позивачу на заняття бізнесом у вказаному вагончику суду не надано,  як не надано доказів про фактичне зайняття позивачем бізнесом.  Як пояснила ОСОБА_2,  торгівлею в вагончику займалась вона.

Згідно листа туристичної агенції «Корсар» в жовтні-листопаді 2001 року видавались документи на проїзд в Португалію ОСОБА_6,  яка й оплатила всі витрати,  пов»язані з поїздкою.

Вказаним листом спростовуються твердження відповідачки ОСОБА_2 про те,  що вона за власні кошти придбала для ОСОБА_6 проїздні документи в Португалію за проханням ОСОБА_1.

Таким чином,  відповідач ОСОБА_2не надала доказів про те,  що в рахунок погашення боргу перед ОСОБА_1 оплатила його борг перед ОСОБА_4.,  викупивши для нього вагончик у ОСОБА_3,  а також оплатила за його проханням проїздні документи в Португалію ОСОБА_6.

Як пояснила відповідачка ОСОБА_2,  розписок про це від ОСОБА_1 не брала.

Свідок ОСОБА_7пояснила,  що з приводу відмміток у договорі позики про виконання договору сторони до неї не звертались.

Аналізуючи пояснення свідка ОСОБА_5,  суд враховує,  що він є зацікавленою особою в справі.

Відповідач ОСОБА_2наполягає на тому,  що за проханням ОСОБА_1 вона та чоловік ОСОБА_5  доглядали фермерське господарство та дім ОСОБА_1.під час його відсутності протягом 10 місяців,  вважає,  що за ці послуги їм з чоловіком належить з ОСОБА_1по 5000грн.кожному,  які просить зарахувати в погашення боргу.

Однак суд не може прийняти до уваги ці твердження та розрахунки відповідача,  враховуючи,  що нею не надано доказів про існування договору з ОСОБА_1 про надання йому відповідачем таких послуг та їх оплату позивачем.

Свідок ОСОБА_5 пояснив,  що з позивачем розмов про оплату за ведення фермерського господарства не було.

Представники позивача не згодні з твердженнями відповідача,  пояснили,  що від позивача знають про відсутність за ним боргів,  які ніби платила за нього відповідач,  втой час,  коли він сам позичав їй велику суму грошей. Підтвердили,  що відповідач борг позивачу не повернула.

Таким чином,  суд вважає,  що в судовому засіданні доведена наявність боргу відповідача ОСОБА_2 перед позивачем в повному обсязі,  в зв»язку з чим позов підлягає задоволенню повністю. Твередження відповідача про часткове погашення нею боргу не знайшли підтвердження в судовому засіданні і не можуть прийматись до уваги.

Керуючись  ст. 10, 11, 209,  212,  214-215 ЦПК України,  на підставі  ст.  1046-1050 ЦК України,  суд, -

вирішив:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 37000грн.та судові витрати в сумі 6950грн.,  всього 43950грн.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарежння рішення протягом 10 днів з дня його оголошення,  а також шляхом подачі апеляції до райсуду та апеляційного суду протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.