Справа № 2-а-7452/2011 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого – судді Пастернак І.А.
з участю секретаря Макаранюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними, зобов”язання провести перерахунок призначеної щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2011 роки відповідно до ст. 48 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням виплачених сум, зобов”язання продовжувати нарахування такого підвищення на весь час дії Закону, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними, зобов”язання провести перерахунок призначеної щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2011 роки відповідно до ст. 48 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням виплачених сум, зобов”язання продовжувати нарахування такого підвищення на весь час дії Закону.
Позовну заяву мотивував тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст.14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” його віднесено до ІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Вважає, що щорічна компенсація на оздоровлення нарахована неправильно, всупереч діючому законодавству, внаслідок чого позивач звернувся з заявою до ОСОБА_2 соціальної політики Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про перерахунок допомоги на оздоровлення та 21.02.2011 року отримав відмову у здійсненні такого перерахунку.
Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві, просили позов задоволити.
Представник відповідача - ОСОБА_2 соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в судове засідання не з”явився, 06.04.2011 року подав заяву, просив справу розглянути без його участі. Позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просив відмовити, при вирішенні справи застосувати ч.2 ст.99 КАС України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, другої категорії, що підтверджується копією посвідчення серії А №260229 від 01.07.1994 року(а.с.5) та перебуває на відповідному обліку ОСОБА_2 соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Відповідно до вимог ст.48 Закону України №796-ХІІ передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення, яка для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії становить п”ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
За 2005-2009 роки позивачу допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до постанови КМУ №562 від 16.07.2005 року в розмірі 100 грн., а за 2005 рік — 26.70 грн., за 2010 рік щорічна допомога на оздоровлення нарахована в розмірі 100 грн., проте, ще не виплачувалась, у зв”язку із недостатнім фінансуванням по бюджетній програмі 2501250, що підтверджується ОСОБА_2 соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № Н/4411 від 21.02.2011 року(а.с.7).
При нарахуванні виплати відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 16.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка передбачає, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України”.
Проте, таке нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не відповідає чинному законодавству, оскільки, рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема норми ст. 71, за якою зупинено на 2007 рік дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Правова позиція, яку висловив Конституційний суд України в цьому рішенні та в Рішенні від 20 березня 2002 року у справі № 5-рп/2002 полягає в тому, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватись відповідно до вимог Конституції України. Систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дії чинних законів України щодо надання пільг, компенсацій, і гарантій фактично скасовує їх дію. Зупинення дії положень законів, якими визначено права та свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення в розмірі, що не відповідає вимогам ст.48 Закону України Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є протиправними.
Отже, позивач має право на виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009, 2010 роки в розмірі встановленому ст.48 Закону України Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В своїй заяві представник відповідача заявив клопотання про застосування строку позовної давності звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом 09.03.2011 року. Про порушення свого права позивач дізнався 21.02.2011 року, коли отримав відмову відповідача, не навів жодних аргументів поважності пропуску строку звернення до суду, то суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено річний строк звернення до суду без поважних причин, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог за 2005-2009 роки.
Виходячи з вимог ст.11 КАС України, з метою забезпечення повного захисту порушеного права, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов”язати ОСОБА_2 соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплату за 2010 рік щорічної грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, другої категорії відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з встановленого розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати в 2010 році, з урахуванням виплачених йому сум допомоги в 2010 році.
Слід зазначити, що виплата даної допомоги здійснюється протягом року. Тобто право на отримання даної допомоги триває протягом конкретного року.
Щодо вимоги позивача про зобов”язання провести перерахунок призначеної щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст. 48 Закону України “Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням виплачених сум, зобов”язання продовжувати нарахування такого підвищення на весь час дії Закону, то дана вимога не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб”єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином є неможливим зобов”язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки, відсутні факти порушення прав позивачки в майбутньому.
Оцінюючи вище наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до часткового задоволення.
Оскільки, позивач звільнений від сплати державного мита при подачі позовної заяви, відповідач також звільнений від сплати державного мита на підставі Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, у відповідності до ст. 49 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Враховуючи вище наведене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 16.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, ст.ст. 11, 87, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити частково.
Визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов”язати ОСОБА_2 соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1, щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2010 рік, виходячи з встановленого розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати в 2010 році, з урахуванням виплачених йому сум допомоги в 2010 році.
В решті позовних вимог — відмовити.
Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Пастернак І.А.