24.03.2011

Справа № 2-263/2011

Р і ш е н н я

І м е н е м  У к р а ї н и

24 березня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Алтуніна О.В.

при секретарі Савчук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вищевказаний позов, зазначивши, що 01.02.2009 року померла його дружина – ОСОБА_2. Після смерті відкрилась спадщина на належну їй земельної ділянку №7 в садовому товаристві «Перевали»на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. За життя ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого усе належне майно спадкодавець заповіла ОСОБА_1 У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, спадкодавцем не було отримано державного акту на вказану земельну ділянку, що унеможливлює належне оформлення спадкових прав позивача через державну нотаріальну контору. Вважала ОСОБА_1 єдиним спадкоємцем за заповітом і просила визнати за ним право власності на дану земельну ділянку.

Представники відповідача до суду не з’явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно ст.ст.1233-1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин; має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 01.02.2009 року (свідоцтво про смерть серії I-КИ №268950, видане 04.02.2009 року відділом реєстрації смерті ОСОБА_3 міського управління юстиції). Так, згідно заповіту від 10.10.2008 року, посвідченого нотаріусом Першої ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_4 за реєстраційним номером 3-1983, ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті –ОСОБА_1

На момент смерті ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 0,074 га №7 в садовому товаристві «Перевали»на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (договір дарування від 26.09.2003 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №4858). Право власності на дану земельну ділянку спадкодавцем належним чином зареєстроване не було.

Позивач у встановлений шестимісячний строк прийняв спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відповідає вимогам ст.ст.1268-1270 ЦК України.

Згідно матеріалів спадкової справи, особи, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині відсутні.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з п.п.212,216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Спадкодавець ОСОБА_2 за життя не отримала державного акту на право власності на земельну ділянку, що вбачається з листа ДП «ОСОБА_3 науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»№7004-1/2108 від 08.10.2010 року. Дана обставина унеможливлює оформлення спадкових прав позивача через державну нотаріальну контору.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Оскільки в судовому засіданні встановлено факт наявності спадкових прав позивача на вищезазначену земельну ділянку та неможливості їх оформлення у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що його позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись 10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.392, 1261, 1268-1270, 1274, 1296 ЦК України року, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,074 га №7 в садовому товаристві «Перевали»на території Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що належала ОСОБА_5 на підставі державного акту серії ДП ДН №025116, виданого 10.07.1998 року виконкомом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі рішення Підгородненської міської ради №260 від 19.11.1997 року та  зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №4232, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 01.02.2009  року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                           О.В.Алтунін