Справа №   1-21/11  

12

 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 року                                                             м. Болехів                                                                                        

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Головенко О.С.

секретаря        Латик В.Є.

              з участю прокурора      Чекан Н.М.

              підсудного       ОСОБА_1                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовозобов’язаного, приватного підприємця, несудимого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей,-  

за ч.1ст.172 Кримінального Кодексу України ,-   

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1,  будучи зареєстрованим виконавчим комітетом Болехівської міської ради як суб`єкт підприємницької діяльності –фізична особа, використовуючи найману працю, грубо порушив законодавство про працю.

Цей злочин скоїв при таких обставинах.

ОСОБА_1,  у власності якого є цех по виготовленню меблів з деревини, що розташований в м.Болехові по вул. Стрийській, прийняв на роботу грамадян ОСОБА_2 –верстатником та ОСОБА_3 –різноробочим, не уклавши з ними трудових угод, не зареєструвавши ці угоди в Болехівському міському центрі зайнятості та не внісши записи про їх працевлаштування до трудових книжок, а заробітню плату виплачував їм без відомості, не подаючи при цьому відповідні дані в державні контролюючі органи, чим позбавив працівників права на соціальний захист, тобто  грубо порушив законодавство про працю.

Вищевказані особи, без відповідної реєстрації, тобто неофіційно працювали в ПП ОСОБА_1 з 21 січня 2011 року по 4 березня 2011 року,  внаслідок чого втратили весь обсяг прав працівників, що надані та забезпечуються державою.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги  ст.ст.43, 46 Конституції України, ст.ст.21, 24, 24-1,26, 48 Кодексу законів про працю України, наказ Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що він зареєстрований як приватний підприємець з 2002 року, має у власності цех по виготовленні меблів з деревини у м.Болехові по вул.Стрийській, який працює вже п`ять років. У своїй підриємницькій діяльності використовує найману працю одного працівника ОСОБА_4

Під час проведення перевірки з питань дотримання трудового законодавства 4 березня 2011 року в цеху було виявлено двох працівників без оформлених трудових відносин.

Він щиро кається у вчиненому, розуміє протиправність своїх дій, з ОСОБА_2 укладено трудовий договір згідно вимог чинного законодавства, з ін. працівником  ОСОБА_3 трудовий договір не укладено , оскільки він відмовився  так як бажає виїхати на роботу за межі України.

Після проведеної перевірки він усунув  завдані збитки: працевлаштував потерпілого ОСОБА_2М, . сплатив згідно нарахованих органами пенсійного фонду та  податкової адміністрації нарахування по заробітних платах особам, що не були офіційно працевлаштовані . А тому з врахуванням викладеного та зважаючи на перебуванні на його утриманні двох неповнолітніх дітей, невелику тяжкість злочину, повне визнання ним своєї вини, дійове каяття, сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, просить закрити відносно нього кримінальну справу у зв`язку з дієвим каяттям.

Крім визнання вини підсудним його винність у скоєному підтверджується матеріалами справи :  актами перевірки  на а.с.13-17, протокол заявами (а.с.2-5)  та поясненнями потерпілих.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що працює верстатником по виготовленню меблів у ПП ОСОБА_1 з 21 січня 2011 року, на всіх верстатах по мірі необхідності, на даний час він є офіційно працевлаштованим.

Аналогічні пояснення дав потерпілий ОСОБА_3, вказавши, що за період з 21 січня 2011 року виходив на роботи лише 5 разів, в даний час на пропозицію укласти трудовий договір з підсудним він відмовився, так як має намір працевлаштуватися на роботу закордон.  

Жодних претензій до підсудного  потерпілі не мають та не заперечують проти закриття кримінальної справи.  

Суд, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідним задоволити клопотання щодо закриття відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ч.1 ст. 172 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»дійове каяття полягає у тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялася, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України.

Санкція ч.1 ст.172 КК України, за якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбачає покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади  чи займатися   певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Ч.2 ст.12 КК України встановлено, що злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш м`яке покарання.

Отже злочин, передбачений ч.1 ст.172 КК України згідно кваліфікації є злочином невеликої тяжкості.

Вивченням особи підсудного встановлено, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.47-50), .

Однією зі складових дійового каяття є, також, активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у наданні особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги у встановленні невідомих їм обставин справи.

Обставинами, які свідчать про дійове каяття підсудного суд визнав: активне сприяння розкриттю злочину, що проявилось у наданні згоди на огляд території цеху, визнавальних поясненнях щодо вчиненого ним злочину, щиросердечному каяттю та висловленні жалю з приводу вчиненого, бажанні виправити ситуацію та відновити порушені права потерпілих, яке проявилось  в укладенні 6 квітня 2011 року трудового договору  з ОСОБА_2, (інший потерпілий не виявив бажання працевлаштування),    добровільному відшкодуванні завданих збитків  шляхом оплати податків  (а.с.61-62, ). Тобто  підсудний  виконав передумови звільнення його  від кримінальної відповідальності, передбачені ст. 45 КК України                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

При таких обставинах суд погоджується з думкою прокурора про наявність правових підстав для задоволення клопотання підсудного про звільнення його від кримінальної відповідальності  за дійовим каяттям.

На підставі викладеного, керуючись ст.45 КК України ст.ст.7-1, 282 КПК України , суд-

П о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.172 КК України у зв’язку із дійовим каяттям, провадження в справі закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_1В - підписку про невиїзд - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд  протягом семи  діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції.

 Суддя                                                                                                   Головенко О.С.