Справа № 2-54/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

25 січня 2011 року                                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року          Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:   головуючого судді                                Руденко В.В.

           при секретарі                                    Носенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Орадон»,  про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з даним позовом до відповідача про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтуванні позовних вимог посилаються на те, що 21.10.2005 року о 16.44 годин, відповідач, керуючи автомобілем «ВАЗ-21099», д/н 357-91, рухаючись по пр. Правди з боку вул. Новоселівської в м. Дніпропетровську в напрямку мосту №2, перевищив встановлену швидкість руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Шевролє Авео», д/н АЕ 41-50 під керуванням позивача ОСОБА_2

Зазначені обставини підтверджуються довідкою ДАІ м. Дніпропетровська та постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2005 року, якою відповідач був визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124  КУпАП України.

Страховою компанією позивачам частково відшкодована матеріальна шкода в розмірі 2480,21 грн. Проте, не відшкодована франшиза – 510 грн. Крім того, автомобіль при його пошкодженні втратив товарний вид, який позивачі оцінюють в 2654,55 грн. Також, після скоєння ДТП, у позивача ОСОБА_2Г після перенесеного стресу значно погіршилося здоров’я, внаслідок чого він був змушений звертатись за медичною допомогою та витратив на лікування 937,27 грн.  Вважають, що своїми діями відповідач спричинив їм моральну шкоду. Просять стягнути з відповідача на користь позивачів 510 грн. франшизи, 2654,55 грн. суми втрати товарної вартості автомобіля, 15567,18 грн. моральної шкоди, судові витрати у розмірі 59,50 грн. Крім того позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану ушкодженням здоров’я, в розмірі 937,27 грн.

Позивачі в судовому засіданні підтримали свій позов та надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.  

          Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково, не заперечували відшкодувати позивачам вартість франшизи в розмірі 510 грн., а також моральну шкоду внаслідок пошкодження автомобіля в розумних межах. В частині відшкодування втрати товарної вартості автомобіля, а також пошкодження здоров’я та витрат на лікування позивача ОСОБА_2 вважали вимоги позивачів недоведеними, тому просили в цій частині позову відмовити.

          Представник третьої особи до суду не з’явився, повідомлений належним чином про час і слухання справи

Вислухавши пояснення   сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2Г такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 21 жовтня 2005 року в 16.44 годин відповідач, керуючи «ВАЗ-21099», д/н 357-91, рухаючись по пр. Правди з боку вул. Новоселівської в напрямку мосту №2 в м. Дніпропетровську, перевищив встановлену швидкість руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Шевролє Авео», д/н АЕ 41-50 під керуванням позивача ОСОБА_2, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_4», д/н АЕ 41-50, який на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 отримав механічні ушкодження.

Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується  постановою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2005 року, якою відповідача визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України  постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, яка вступила в законну силу, обов'язкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесена постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії і чи скоєні вони даною особою.

В силу ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.  

У зв’язку з тим, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована, третя особа відшкодувала позивачу ОСОБА_1, матеріальну шкоду внаслідок пошкодження автомобіля в розмірі 2480,21 грн. Таким чином, не відшкодованим позивачу ОСОБА_1 є розмір франшизи в розмірі 510 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода  полягає у душевних стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв’язку із нищенням чи пошкодженням її майна.

Тому суд вважає, що позивачу ОСОБА_1М була спричинена й моральна шкода, яка полягає у душевних    стражданнях, які позивач зазнала у зв'язку з  пошкодженням її майна та неможливістю використання автомобілю на протязі певного часу, чим було порушено нормальний життєвий ритм позивача. Проте, суд вважає, що моральна шкода, заявлена позивачем, з урахуванням вимог розумності і справедливості є занадто завищеною і відшкодування шкоди у розмірі 1100 грн. буде відповідати фактично завданій моральній шкоді.

Суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1   про стягнення вартості втрати товарного виду автомобіля задоволенню не підлягають, оскільки позивачем  не доведено належними та допустимими доказами розмір втрати товарного виду автомобіля, а саме не наданий висновок відповідного спеціаліста товарознавця про розмір втрати товарного виду автомобіля.

Крім того, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача ОСОБА_2Г щодо стягнення витрат на лікування, оскільки судом встановлено, що при після скоєння ДТП  позивачу медична допомога не оказувалась, останній звернувся до лікарні 25 жовтня 2005 року, де йому був встановлений діагноз: вторинна артеріальна гіпертензія,криз. Будь-яких належних та допустимих доказів тому, що між дорожньо-транспортною пригодою і зазначеним захворюванням є причинний зв'язок, позивачем суду не надано. Таким чином, є безпідставними вимоги позивача ОСОБА_2 і щодо відшкодування моральної шкоди, внаслідок ушкодження здоров’я.

У відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача: на користь позивача - 59,50 грн. судового збору; на користь держави - 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.  2, 10, 11, 60, 79, 84, 85, 88, 212-215  ЦПК України,    ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд, –          

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду в розмірі 510,00 гривень та 1100 гривень моральної шкоди, а також судові витрати по справі, що складаються з  судового збору в розмірі 59,50 грн., а всього  1669(одна тисяча шістсот шістдесят дев’ять) гривень 50 копійок.

В іншій  частині позовних вимог ОСОБА_1, а також в позовних вимогах ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічний розгляд справи у розмірі 120,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                            Руденко В.В.