Справа № 22Ц-1365/11Головуючий в суді першої інстанції:СИЧУК М.М.
Категорія: 6 Доповідач: Матківська М. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.04.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.В.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : прокурора Тимчишина В.М., представника позивача Люльчак Л.П., відповідача ОСОБА_3 і його представника –адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 березня 2011 року по справі за позовом прокурора м. Вінниці в інтересах Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області, до ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованої будівлі і звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво, -
В с т а н о в и л а :
У вересні 2008 року прокурор м. Вінниці звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Управління з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області, до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самовільно збудованого будинку та приведення земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1, в первинний стан.
У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на самовільне будівництво –житловий будинок по АДРЕСА_1.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 березня 2011 року позов прокурора м. Вінниці в інтересах Вінницької міської ради до ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованої будівлі та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1 та привести її у первинний стан шляхом знесення самовільно збудованого будинку за власний рахунок та повернути її у власність Вінницької міської ради.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 гр. та судовий збір в розмірі 8,50 гр.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в позові прокурора відмовити, а його позовні вимоги задовольнити.
Зазначив, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи і судом порушені норми процесуального права.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 і його представник підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити та скасувати рішення суду й ухвалити нове, яким задовольнити його позов і відмовити у задоволені позову прокурора.
Прокурор і представник позивача заперечили апеляційну скаргу, просять її відхилити, а законне рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_3 самовільно, без відповідних правових підстав зайняв земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1, що відноситься до земель житлової і громадської забудови Вінницької міської ради, на якій самочинно побудував житловий будинок, загальною площею 201,2 кв. м., що складається із житлового будинку "А", цокольного поверху "п/А", мансарди "м/А", ганку, сараю "Б", інвентарною вартістю 329923 гр. Відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України і видано припис про усунення порушень вимог земельного законодавства. Вимоги припису ОСОБА_3 не виконані і порушення не усунуто.
Суд також встановив, що у ОСОБА_3 відсутнє підтвердження правомірності забудови цієї земельної ділянки. Згідно генерального плану міста Вінниці земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться в планувальних межах житлового мікрорайону "Східний", тому не може бути надана для житлової або садибної забудови.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Із матеріалів справи вбачається, що прокурор із позовом до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в первинний стан, звернувся в суд 8.09.2008 року (а. с. 48-49).
Відповідно до ст. 125 ЗК України, у редакції, що діяла на той час, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до чинної на той час ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
По справі встановлено, що ОСОБА_3 використовує земельну ділянку площею 0,10 га, по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови Вінницької міської ради, на якій самочинно збудований житловий будинок; ділянка огороджена металевою сіткою. Правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, передбачені статті 125, 126 ЗК України у ОСОБА_3 відсутні. Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" дії ОСОБА_3 являються самочинним зайняттям цієї земельної ділянки. Це підтверджено в ході проведеної 13 червня 2008 року Вінницькою облдержземінспекцією перевіркою, що оформлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а. с. 51) та проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Вінницькій області позаплановою перевіркою дотримання вимог земельного законодавства, про що повідомлено прокурора м. Вінниці 24.06.2008 року листом № 3078 (а. с. 50).
За результатами перевірки 13 червня 2008 року складено протокол про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КпАП України (а. с. 52); 13 червня 2008 року видано припис про усунення виявленого порушення в 30-ти денний термін (а. с.53) та винесено постанову № 08 від 13 червня 2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гр. (а. с. 55).
Управління містобудування і архітектури Вінницької міської ради листом № 09-01-03-10190 від 27.04.2010 року повідомило, що спірна земельна ділянка входить до складу земельної ділянки, на яку рішенням Вінницької міської ради № 1918 від 23.05.2008 року затверджено проект детального планування житлового району "Східний" по АДРЕСА_1 (а. с. 137-138).
Як вбачається із листа Управління земельних ресурсів Вінницької міської ради № 26-0103-10393 від 29.04.2010 року землі міста використовуються відповідно до Генерального плану міста, який затверджений рішенням Вінницької міської ради № 1498 від 23.11.2007 року та плану зонування міста, яким передбачено, що земельна ділянка самовільно зайнята ОСОБА_3 знаходиться на землях, на яких передбачено будівництво житлового мікрорайону "Східний" і відносяться до категорії земель житлової й громадської забудови, садибну забудову не передбачено. Частина самовільно зайнятої ОСОБА_3 земельної ділянки знаходиться в санітарно-захисній зоні гаражно-будівельного кооперативу, яка призначена для посадки зелених насаджень санітарного захисту, а сама будівля розміщена в межах червоних ліній запроектованої дорожньої розв'язки ( а. с. 139-140).
Отже, спірна земельна ділянка зайнята ОСОБА_3 самовільно, тому за правилами статті 212 ЗК України вона підлягає поверненню власнику без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування нею з приведенням її у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за рахунок ОСОБА_3, який зайняв її самовільно.
Стаття 376 ЦК України визначає поняття самочинного будівництва, зокрема: житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.
По справі встановлено, що ОСОБА_3 збудував будинок на земельній ділянці, яка не була йому відведена для будівництва житлового будинку і споруд, тому це будівництво являється самочинним.
У зв'язку із таким доводи апеляційної скарги про наявність у нього висновку судової будівельно-технічної експертизи, технічного звіту обстеження та оцінки стану будівельних конструкцій будинку, попереднього висновку державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області, висновку Вінницької міської санітарно-епідеміологічної станції, висновку обгрунтування відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, являються безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах зазначених норм матеріального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Визначена даним законом умова не знайшла підтвердження у судовому засіданні, а навпаки –достовірно з'ясовано, що спірна земельна ділянка у встановленому законом порядку до цього часу не була надана ОСОБА_3 під уже збудоване ним житло.
Тому, згідно вимог ч. 2 ст. 376 ЦК України ОСОБА_3, який здійснив самочинне будівництво житлового будинку, не може набути права власності на нього.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво.
Власник земельної ділянки –Вінницька міська рада заперечує проти визнання права власності за ОСОБА_3 на збудований ним житловий будинок, тому цей будинок підлягає знесенню.
Отже, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на самовільно збудований житловий будинок.
Виходячи із наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, виконавши вимоги процесуального закону, повно і всебічно з'ясував всі обставини справи в обґрунтування вимог і в їх заперечення, дав їм вірну юридичну оцінку і правильно застосувавши матеріальний закон, прийняв законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову прокурора м. Вінниці та про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення є законним й обгрунтованим, тому воно не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, так як викладені в ній доводи не спростовують висновків суду, про що зазначено вище.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 23 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна