Справа №2-240\2011 року

          Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

         31 березня 2011 року  Снігурівський районний суд Миколаївської області

у складі:    головуючого -            судді        Кішковської З.А.,

                 при секретарі -                            Забаровській С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Снігурівка Миколаївської області справу за позовом ОСОБА_1 до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Біоленд-Херсон” про розірвання договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

Встановив:

11 лютого 2011 року позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначив, що 01 серпня 2008 року між ним як власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоленд-Херсон»(далі—ТОВ «Біоленд-Херсон») було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6.86 га, яка знаходиться на території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, строком на десять років зі сплатою орендної плати у грошовій формі в розмірі 3 % від проіндексованої вартості земельної ділянки щорічно до 30 грудня.

Відповідач прийняті за договором зобов’язання не виконує за невиплати орендної плати у 2009 та 2010 роках.

Позивач, посилаючись на істотність порушення умов договору відповідачем,  просив постановити рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, пояснивши, що фактично орендна плата сплачена відповідачем частково і за порушення строку її внесення без  справляння пені, яка передбачена п.14 Договору оренди. Крім того, вказав, що за недотримання вимоги п.19 цього ж Договору підприємство сільгоспвиробника, не отримавши згоди як орендодавця, вчинило  обмін  орендованої землі з ПП «АгроАльянс». Позивач просив суд, визнавши порушення умов договору істотними, постановити про розірвання договору.

      Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні письмові відомості. Про причини неявки  відповідач не сповістив. Судом, за згоди позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1,  має на праві приватної власності земельну ділянку площею 6.86га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вказане посвідчується Державним актом серія РЗ №534617, виданим 18 лютого 2002 року на підставі рішення 20-ї сесії 23 скликання Павлівської сільської ради Снігурівського району від 26 грудня 2001 року за №4 за реєстрації у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №5603 (а.с.5).

01 серпня 2008 року між ОСОБА_1 (орендодавець),  з  однієї сторони та  ТОВ «Біоленд-Херсон»(орендар), з іншої сторони, у письмовій формі укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком дії на десять років з визначенням предмету договору, об’єкту оренди, умов використання та повернення земельної ділянки, відповідальності сторін за неналежне виконання прийнятих зобов’язань. Крім того, вказаним договором визначено виплату орендної плати у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції у строк до 30 грудня щорічно зі справлянням пені у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення з правом орендаря обміну орендованої земельної ділянки на період дії цього договору лише за згодою орендодавця. Тобто, передбачені всі істотні умови договору оренди земельної ділянки, що відповідає положенням ст.15 Закону України «Про оренду землі»№161-Х1У від 06.10.1998 року з наступними змінами. Таким чином, у відповідності до ст.125 ЗК України у відповідача виникло право користування земельною ділянкою за підстави, передбаченої ст.126 ЗК України –договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований відповідно до закону.

Умови договору, у тому числі про розмір, строк, форму і порядок виплати орендної плати сторонами не переглядалися.

Позивач ствердив, що у 2009-2010 роках відповідачем виплата визначеного розміру орендної плати провадилася не у повному розмірі, а саме 1500грн. за 2008 рік, 1400грн. за 2009 рік та 1416грн. за 2010 рік.

При цьому, згідно даних Відділу Держкомзему у Снігурівському районі Миколаївської області грошова форма орендної плати по договору між сторонами у справі мала визначатися від нормативної грошової оцінки земельної ділянки : у 2008 році -45383грн.36коп., у 2009 році –52286грн.89коп., у 2010 році –55366грн.66коп. і відповідно складати 1361грн.50коп., 1568грн.61коп., 1661грн.

За таких обставин, судом встановлено проведення розрахунків по орендній платі відповідачем перед позивачем частково і з порушенням строку її внесення.

Згідно ст.24 Закону України «Про оренду землі»та п.28 вище наведеного договору оренди землі, орендодавець має право вимагати від орендаря  своєчасного внесення орендної плати. Цей обов’язок орендаря як землекористувача визначений і ч.1 п.в) ст.96 ЗК України.

Договором оренди землі (а.с.6-7) у п.19 орендарю надано право обміну орендованої землі на період дії договору лише за згодою орендодавця.

Допитаний свідком землевпорядник Павлівської сільської ради ОСОБА_2 пояснив, що у 2008 році відповідач уклав договори оренди землі з позивачем та іншими мешканцями сіл району щодо земельних ділянок, розташованих на території Павлівської сільської ради. При цьому фактично обробіток землі не проводив, пославшись на обмін земельними масивами з ПП «АгроАльянс»за усної домовленості з керівництвом останнього. Таке вбачається і з повідомлення Павлівської сільської ради Снігурівського району від 25.03.2011 року за вих.№128\01-4.8\11.

Позивач ОСОБА_1 ствердив, що питання обміну земельною ділянкою з ним не погоджувалося і згоди на таке він не давав. Докази протилежного суду не надані. Таким чином, суд встановив порушення орендарем  ст.24 Закону України «Про оренду землі»щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і у визначений строк (ст.530 ЦК України).

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених ст.ст.24, 25 цього Закону та умов договору. Вказане є реалізацією положень ст.152 ЗК України, яка визначає способи захисту прав на земельну ділянку, навіть, якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Стаття 651 ЦК України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Суд вважає, що невиплата відповідачем орендної плати у передбаченому договором розмірі та з порушенням строку її справляння (так розрахунок за 2010 рік не здійснено і на час розгляду справи), проведення ТОВ «Біоленд-Херсон»без повідомлення і згоди орендаря обміну земельною ділянкою з іншим сільгоспвиробником є істотним порушенням договору з позивачем і він значною мірою позбавлений отримання додаткового доходу, на який розраховував, та контролю за належним використанням його власності.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.  

При вирішені  спору суд керувався Земельним Кодексом України ст.ст.96,125, 126,152, Законом України “Про оренду землі” ст.ст.24,25,32, положеннями договору оренди земельної ділянки від 01.08.2008 року та ст.ст.525, 526, 530, 651 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.79, 84,88 ЦПК України суд постановляє про стягнення на користь позивача з відповідача понесених ним витрат на оплату судового збору –8грн.50коп. згідно квитанції №212 від 14.01.2011 року, на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи –37грн. за квитанцією №213 від 14.01.2011 року та на правову допомогу  у сумі 70грн. відповідно квитанції №38 від 14.01.2011 року, усього 115грн.50коп.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біоленд-Херсон” про розірвання договору оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 01 серпня 2008 року, заключений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоленд-Херсон», зареєстрований у Снігурівському реєстраційному окрузі у Державному реєстрі земель 29 вересня 2008 року за №040802300044.

Стягнути з ТОВ «Біоленд-Херсон»на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 115грн.50коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції  протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідачем з моменту отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          СУДДЯ