Справа №  1-183/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

17.05.2011м. Хуст

  Хустський   районний   суд   Закарпатської   області

                                                                 в особі  головуючого:    Савицький С.А.

                                                                       при секретарі:    Штенгель О.О.

                                                               з  участю  прокурора:     Молнар М.П.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу

про   обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3 «в»  Хустського району Закарпатської області, українки, громадянки України,  ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, не одруженої, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої в злочині передбаченому ст. 150-1  ч. 1  КК України -

В С Т А Н О В И В:

  Підсудна ОСОБА_1 на протязі 2010 року до 12 лютого 2011 року систематично використовувала свою малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 для зайняття жебрацтвом на території Свято – Миколаївського Собору, який розташований по вул. Вчительській в с. Іза Хустського району, а саме: змушувала випрошувати гроші у громадян з метою отримання прибутку, при цьому малолітня. ОСОБА_2 завжди знаходилася біля неї, чим викликала у перехожих жалість та милосердя в зв’язку з чим перехожі давали їй гроші.     

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю. В порядку ст. 299 КПК України підсудна ОСОБА_1 просила суд розглядати справу без допиту свідків та дослідження матеріалів кримінальної справи, що стосуються доведеності її вини у вчиненні інкримінованого їй діяння, з обсягом обвинувачення по даній справі повністю згідна.

Виходячи з підстав зазначених в ст. 299 КПК України, та беручи до уваги прохання підсудної, переконавшись у добровільності та істинності позицій підсудної, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

Допитана в судовому засідання підсудна ОСОБА_1 пояснила, що через важкий матеріальний стан, а також відсутність роботи вона періодично займалася жебрацтвом на території Свято – Миколаївського Собору, який розташований по вул. Вчительській в с. Іза Хустського району , при цьому брала з собою свою неповнолітню доньку ОСОБА_2, яка також випрошувала гроші у сторонніх людей. Просить суд не позбавляти її волі і дати можливість виправити свою поведінку. За свій вчинок щиро кається і на майбутнє подібного не допустить.

Законний представник неповнолітніх потерпілих спеціаліст  служби у справах дітей Хустської РДА ОСОБА_3, пояснила в судовому засіданні, що сім’я підсудної ОСОБА_1 проживає у важких матеріальних умовах. На даний час вона виховує своїх чотирьох малолітніх дітей. ОСОБА_3 місцю проживання сім’я характеризується позитивно, діти вдягнені охайно, чисті,  систематично відвідують навчальні заклади. Просить суд застосувати до підсудної  міру покарання не пов’язану з позбавленням волі .  

ОСОБА_3 місцю проживання підсудна ОСОБА_1 характеризується позитивно, що стверджується характеристикою виданою органами місцевого самоврядування по місцю її реєстрації. ( а.с. 41).

За даними ОСОБА_4 України в Закарпатській області ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності раніше не притягалася. (а.с. 33).

З огляду на встановлене, оцінивши в сукупності здобуті в судовому засіданні докази по справі, суд приходить до висновку що вина підсудної у вчиненні інкримінованого їй злочину доведена повністю. Зокрема повним визнанням своєї вини підсудною ОСОБА_1,  показами законного представника ОСОБА_3, та наявними матеріалами кримінальної справи, обсяг обвинувачення по якій визнала підсудна.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ст.150-1 ч.1 КК України за кваліфікуючими ознаками – використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ( систематичного випрошування грошей , речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб ) з метою отримання прибутку .   

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує, обставини які пом’якшують покарання:  визнала вину та щиро розкаялася, раніше до кримінальної відповідальності не притягалася..   

Обставин, які обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винної, і приходить до висновку, що її виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому при обранні покарання підсудній ОСОБА_1 слід застосувати ст. 79 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –   

З А С У Д И В :

    Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст. 150-1 ч. 1 КК України, та призначити їй покарання за даний злочин у вигляді 1 року позбавлення волі.   

На підставі ст. 79 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку, який суд визначає в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.   

Покласти на засуджену ОСОБА_1 обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.   

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.   

На вирок може бути подано апеляцію на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.   

Суддя   ОСОБА_5