МАЛИНОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  МІСТА  ОДЕСИ______________

                                                                                                    Справа №1519/2-2232/11

            ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

                                                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

           23 березня  2011 року                                                                                   м. Одеса  

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого     -   судді  Сегеди О.М.

при секретарі    -   Стариш О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства  Акціонерний  банк «Порто-Франко»до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за   кредитним договором,

          встановив:

         В жовтні 2010р. Публічне акціонерне товариство  Акціонерний  банк «Порто-Франко»(далі –ПАТ «Порто-Франко») звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, посилаючись на те, що 02 лютого 2006р. між Акціонерним комерційним банком «Порто-Франко»(далі АКБ «Порто-Франко») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 164/1-06 ( далі- Кредитний договір), згідно якого останній був наданий кредит в іноземній валюті в сумі 11000 доларів США на строк користування коштами по 01 лютого 2013р., зі сплатою 10,0% річних для придбання автомобілю  DAEWOO NEXIA, 2006 р.в.

Факт отримання кредитних коштів підтверджується заявою про видачу готівки №1 від 02.02.2006р.

В забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним Кредитним договором, між  АКБ «Порто-Франко»та ОСОБА_2, був укладений договір поруки від 02.02.2006р., згідно якого останній на добровільних засадах взяла на себе зобов’язання відповідати перед позивачем як солідарний боржник по зобов’язанням ОСОБА_1, що виникають з умов Кредитного договору.

         22.02.2006р. в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між АКБ «Порто-Франко» та ОСОБА_1, було укладено  договір  застави, відповідно до якого, остання передала в заставу автомобіль - легковий  сєдан марки   DAEWOO NEXIA, 2006 р.в., р.н. НОМЕР_1.

         Також 22.02.2006р. в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між АКБ «Порто-Франко»та ОСОБА_1  був укладений договір  застави майнових прав  № 124/2 -06, відповідно до якого остання передала в заставу  заставодержателю майнові права  на квартиру  АДРЕСА_2,  у. м. Одесі.

Оскільки відповідачі з січня 2007р. ухиляються від виконання своїх зобов’язань позивач просив стягнути солідарно з останніх суму заборгованості за Кредитним договором суму заборгованості  в розмірі 10446,24 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 23.03.2011р. складає 83023,58 грн. та судові витрати, а саме судовий збір в сумі 853,73 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 120,00 грн.

 Представник ПАТ «Порто-Франко»,  діючий за довіреністю від 08.06.2010р. в судовому засіданні просив суд розглянути поданий позов в порядку заочного провадження, у зв’язку з систематичною неявкою відповідачів в судові засідання, підтримав доводи позову і  просив суд ухвалити заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Порто-Франко»задовольнити в повному  обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені  відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України.

   Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним  чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі  наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

    Враховуючи наведене та дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе  провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, проаналізувавши  і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що згідно рішення загальних зборів акціонерів від  17.04.2010р. АКБ «Порто-Франко»перейменовано на ПАТ «Порто-Франко», який є правонаступником щодо прав і зобов’язань АКБ «Порто-Франко» та належним позивачем  у  справі, що підтверджується Статутом (а.с.29).

           02.02.2006р. між АКБ «Порто-Франко»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 164/1-06, згідно якого останній був наданий кредит в іноземній валюті в сумі 11000 доларів США на строк користування коштами по 01 лютого 2013р., зі сплатою 10,0% річних для придбання автомобілю  DAEWOO NEXIA, 2006 р.в. (а.с.9-10).

          16.08.2007р.  між АКБ «Порто-Франко»та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода  №1  до Кредитного договору, відповідно до якого було змінено розмір  і порядок сплати  відсотків з 10% до 13,5 %.

02.02.2006р. позивачка отримала кредитні кошти в сумі 11000 доларів США, що підтверджується заявою про видачу готівки №1 від 02.02.2006р. (а.с.11).

02.02.2006р. в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за Кредитним договором, між  АКБ «Порто-Франко»та ОСОБА_2, був укладений договір поруки від 02.02.2006р. (а.с.13).

           02.02.2006р. в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між АКБ «Порто-Франко»та ОСОБА_1, було укладено  договір  застави, відповідно до якого, остання передала в заставу автомобіль  легковий  сєдан марки   DAEWOO NEXIA, 2006 р.в., р.н. НОМЕР_1, який належить на праві власності на підставі  свідоцтва  про реєстрацію транспортного засобу (А.С.14-15,17).

          02.02.2006р. в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між АКБ «Порто-Франко»та ОСОБА_1  був укладений договір  застави майнових прав  № 124/2 -06, відповідно до якого остання передала в заставу  заставодержателю майнові права  на квартиру  АДРЕСА_2,  у. м. Одесі, яка належить  їй на праві  власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна  від 27.11.2002р. ( а.с.16).

Через невиконання відповідачами зобов’язань за Кредитним договором склалася заборгованість перед «Порто-Франко»в сумі 83023,58 грн., яка складається  з:  

           - заборгованості за  кредитом в сумі 8998,22 доларів США;

           - заборгованості за простроченими відсотками в сумі 1448,02 доларів США;

           - пені за  несвоєчасне повернення кредитної заборгованості в сумі 374,14 доларів США;

                    Вказані факти підтверджуються розрахунком заборгованості відповідно до умов Кредитного договору  (а.с.25).

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, однак відповідачі від виконання своїх зобов’язань ухиляються.

Судом встановлено, що з метою досудового врегулювання спірних правовідносин, позивач звертався до відповідачів з повідомленням про виконання зобов’язань по кредитному договору у добровільному порядку, але останні свої зобов’язання відповідно до Кредитного договору не  виконували, що підтверджується повідомленням, а також неодноразовими листами на адресу  відповідачів (а.с.21-24).

     Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та  вимог –відповідно  до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

   Статтею 533ЦК  передбачено, що грошове зобов’язання має бути виконане  у  гривнях.

   Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається  за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання  іноземної  валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті під час здійснення розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку  та на умовах, встановлених законом.

  Пункт 1 ч.2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачає право банку здійснювати  операції з валютними цінностями.

  Згідно з п.2.3 Положення про  порядок  видачі банкам банківських  ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання  окремих  операцій ( далі –Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001р. № 275, за наявності банківської ліцензії та за умови  отримання письмового дозволу  Національного  банку,  банки мають право  здійснювати операції  з валютними  цінностями.

   Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

   Таким чином, банк як фінансова  установа  може  укладати  кредитні договори, предметом яких є  іноземна валюта, за  наявності в нього банківської ліцензії та  відповідного  письмового дозволу.

   Встановлено, що ПАТ «Порто-Франко»11.06.2010р.отримав банківську ліцензію та дозвіл  з додатком на  право здійснення  операцій, визначених  п.1-4 ч.2,4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»( а.с. 57  ).

    З урахуванням  наведеного та з огляду на положення статей 526,533,627,1049,1054 ЦК України в разі, коли за  умовами  кредитного договору позичальник одержав  кредит у  вигляді грошових коштів в  іноземній валюті, він зобов’язаний повернути  кредитодавцю  на  вимогу останнього цей кредит у вигляді грошових коштів у тій самі сумі і  в тій самій  валюті, що були ним  одержані.                                   Крім того, діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти – гривні, при укладенні Кредитного договору ОСОБА_3 були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили  прийняти їх на вкрай невигідних для себе умовах.

         Зростання курсу долара США саме по собі не є підставою для розірвання кредитного договору, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладення договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти –гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.                                                   

                  Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

           Суд вважає, що укладаючи Кредитний договір ОСОБА_3  усвідомлював та підтвердив, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими.

           Таким чином, укладаючи  Кредитний договір в іноземній валюті, ОСОБА_3   приймав на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мав будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

     Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

     У разі порушення зобов’язання відповідно до ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

   Суд вважає, що  позивачем вчинено  всі дії, згідно із законом  та  умовами Кредитного договору, для  досудового врегулювання   спірних  правовідносин.

               Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі  прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати  дострокового повернення частини позики, що залишилася, та  сплати процентів, належних йому.

          Суд вважає, що позивачем вчинено всі дії, згідно із законом та умовами договору  кредиту, для досудового врегулювання спірних правовідносин.

           Відповідачами не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у  підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідачі також розпорядилися на власний розсуд.

За такими обставинами, суд доходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за кредитними договорами  в гривневому еквіваленті, підлягає задоволенню у повному обсязі, так як  так заявлені позовні  і суд не має  права вийти за межі  позовних  вимог.

Задоволенню підлягають також  і вимоги про стягнення  судових витрат.   

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.    

Позивачем сплачено судовій збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в розмірі 120,00 грн., тому дані виплати підлягають стягненню з  відповідачів в рівних частках.

      Керуючись ст.ст.610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226  ЦПК України суд,

     вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства  Акціонерний  банк «Порто-Франко»до  ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за   кредитним договором,  задовольнити.

  Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт  серї НОМЕР_4, виданий  Приморським РО УМВД  України в Одеській області 13.02.1996 р., яка зареєстрована за  адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  ідентифікаційний номер НОМЕР_3, паспорт  серї НОМЕР_5, виданий  Малиновським РВ ОМУ УМВС  України в Одеській області 25.12.2003 р., який зареєстрований за  адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства  Акціонерний  банк «Порто-Франко»код ЄДРПОУ 13881479, к/р 29092954  МФО 328180, заборгованість за  Кредитним договором суму  боргу  в розмірі  85997,13 (вісімдесят п’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) гривень  13 коп., з яких:

-           заборгованість за  кредитом  - 71515,15 грн. ;

-           заборгованість за відсотками  –11508,42 грн.;

-           Заборгованість за пенею –2973,56 грн.

            Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт  серї НОМЕР_4, виданий  Приморським РО УМВД  України в Одеській області 13.02.1996р., яка зареєстрована за адресою:АДРЕСА_2, та з ОСОБА_2, 1987року народження,  ідентифікаційний номер НОМЕР_3, паспорт  серї НОМЕР_5, виданий  Малиновським РВ ОМУ УМВС  України в Одеській області 25.12.2003р, який зареєстрований за адресою:АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства  Акціонерний  банк «Порто-Франко»код ЄДРПОУ 13881479, к/р 29092954  МФО 328180,  в рівних  частках судові  витрати  в  сумі 973,00 (дев’ятсот сімдесят  три)  гривні, що складаються з витрат по оплаті судового збору в  сумі 853,00 (вісімсот п’ятдесят три) гривні 73 коп. та витрат по інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 (сто двадцять) гривень.           

       Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1, 1976року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт  серї НОМЕР_4, виданий  Приморським РО УМВД  України в Одеській області 13.02.1996р., яка зареєстрована за  адресою: АДРЕСА_2, та  з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  ідентифікаційний номер НОМЕР_3, паспорт  серї НОМЕР_5, виданий  Малиновським РВ ОМУ УМВС  України в Одеській області 25.12.2003 р, який зареєстрований за  адресою: АДРЕСА_2 на користь держави в рівних частках  6 (шість) гривень 24коп.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Іншими особами, які брали участь у справі, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної  скарги протягом 10 днів з дня його  проголошення.

    Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                                  Суддя:                                             О.М. Сегеда