Справа №2-а-3251/11

          П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2011 року                                                                                            м. Умань

          Суддя Уманського міськрайонного суду Маринчук М.П. розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з зазначеним позовом до відповідача в якому просить зобов’язати Управління ПФУ в Уманському районі провести йому перерахунок пенсії з 22.05.2008 р., як особі віднесеної до 4 категорії, постраждалої від Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.39 та ст.51 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської категорії ”.

Позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком, має статус особи, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії, 4, та постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке згідно з Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106 „ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР ”, „ Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  ”, віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу проводиться доплата, як пенсіонеру, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю в твердій сумі, установленій Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 „ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в розмірі 5 грн. 20 коп. та 5%, що становить 36 грн. 70 коп. згідно ст.51 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи  ” ( далі –ОСОБА_2 України №796-ХІІ ).

Згідно зі ст.39 вказаного Закону України пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у такій зоні, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Відповідно до ст.51 Закону України №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У період з 1 березня 2003 року по 28 лютого 2006 року, законодавець не вносив до ст.39 Закону України №796-ХІІ змін, якими б установлювались інші, крім мінімальної заробітної плати, критерії нарахування зазначених виплат або обмежувався розмір останніх.

Тобто, вихідним критерієм нарахування сум виплат виступала мінімальна заробітна плата, розмір якої змінювався законодавцем декілька разів і складав від 185 грн. до 350 грн. на місяць. Розмір  мінімальної заробітної плати встановлювався спеціальним Законом ( у 2003 році ) або Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Зміст зазначених Законів свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування цього розміру для реалізації положень ст.39 Закону України №796-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008, від 22.05.2008 року, текст статті 51 в редакції Закону України №107-VІ, від 28.12.2007 року, визнано неконституційним, тому необхідно застосовувати ст.51 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, №796-ХІІ, що діяла до визнання Конституційним Судом України змін неконституційними.

У ч.2 ст.19 Конституції України зазначено, що органи законодавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно –правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

ОСОБА_2 України №796-ХІІ має вищу юридичну силу по відношенню до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 то при здійсненні нарахувань та виплати пенсій необхідно виходити з розмірів, встановлених Законом №796-ХІІ.

Відповідно до ст.63 Закону №796-ХІІ фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.

Згідно додатку „ Розподіл видатків Державного бюджету України на 2010 рік ” №3 до Закону України „ Про державний бюджет України на 2010 рік ” від 27.04.2010 року №2154- VІ та додатку „ Розподіл видатків Державного бюджету України на 2011 рік ” №3 до Закону України „ Про державний бюджет на 2011 рік ” від 23.12.2010 року №2857-VІ,  передбачено, що Пенсійному Фонду України виділено дотацію на ці роки у певній сумі на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

Суд вважає, що оскільки ЗУ Про державний бюджет на 2010 р., 2011 р. передбачено здійснення відповідних перерахувань бюджетних коштів на рахунок Пенсійного фонду України –виплата особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищень до пенсій повинне здійснюватись органами Пенсійного фонду України на місцях, які і мають бути  відповідачами.

Згідно ст. 99 КАС України, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Як свідчать позовні вимоги позивач знав про дію Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, однак до суду звернувся лише у березні 2011 р. Тому позов підлягає задоволенню лише в межах строку позовної давності.

          Тому позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись Законом України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 18, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області щодо відмови зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до   Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1, як особі, віднесеної до 4 категорії,  відповідно до ст.ст.39, 51  Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 24.09.2010 року з урахуванням виплачених сум.

Покласти на відповідача обов’язок виконати постанову негайно.

          Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя:                                                                                        М.П. Маринчук