Справа №2-а-3218/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 квітня 2011 року                                                                                            м. Умань

          Суддя Уманського міськрайонного суду Маринчук М.П. розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі Черкаської області про визнання дій відповідача протиправними в зв’язку з відмовою провести перерахунок пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі про перерахунок раніше призначеної державної пенсії, виплату якої передбачено статтями 50, 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  (далі –Закон № 796-ХІІ).

Позивачка зазначає, що вона отримує пенсію як інвалід ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії І осіб, які постраждали від цієї катастрофи.

Посилаючись на те, що розмір призначеної та виплачуваної їй пенсії є меншим, ніж встановлено законом № 796-ХІІ, і відмову управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі провести перерахунок вказаного виду пенсії відповідно до цього Закону, позивачка просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його усунути зазначене порушення, провівши відповідний перерахунок пенсії з 22.03.2011 року.

Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.

Стаття 50 цього Закону вказує, що інвалідам ІІ групи, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 Закону № 796-ХІІ здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Тобто, вихідним критерієм при нарахуванні державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком мінімальний розмір якої за віком згідно зі ст. 28 Закону України від 9.07.2003 р.           № 1058-ІV „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що позивачка є інвалідом ІІ групи і віднесений до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та  одержує пенсію по інвалідності на підставі  ст. 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою КМУ від 30.05.1997 р. № 523, яка є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням ст.ст. 50, 54 Закону України № 796-ХІІ. Тому п. 2 Постанови КМУ від 3.01.2002 р. № 1 прийнятий КМУ всупереч положень ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ оскільки розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, вказаних у цій Постанові, не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні зазначеного спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленим в законі про Державний бюджет України на відповідний рік і з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону № 1058-ІV не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною І цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Позивачка просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його усунути зазначене порушення, провівши відповідний перерахунок пенсії з 22.03.2011 року, однак до суду звернулась 23.03.2011 р., позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись Законом України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 18, 158-163,183-2, 256 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі щодо відмови зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Уманському районі провести ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 50, 54  Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з  23 березня 2011 року з урахуванням виплачених сум.

Покласти на відповідача обов’язок виконати постанову негайно.

          Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови через суд першої інстанції.

          Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя:                                                                                        М.П. Маринчук