Справа № 2„А”- 860 -2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

01 квітня  2011 року                                                                                                                м. Умань

    Суддя Уманського міськрайонного суду, Черкаської області  ОСОБА_1  розглянувши адміністративну справу за позовом     ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни,

в с т а н о в и л а:

   ОСОБА_2  звернулася  до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в  Уманському районі  Черкаської області про  поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання відмови відповідача щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком    протиправною, стягнення з управління пенсійного фонду України в Уманському районі на її користь невиплаченої заборгованої їй державної соціальної 30% надбавки, починаючи з 22.05.2008  року  по 01 серпня 2010 року, посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни»та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання  підвищення  до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач, всупереч чинному законодавству, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, тому просить зобов’язати відповідача зробити перерахунок недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.

          Відповідач подав до суду заперечення проти позову ОСОБА_2 , позов не визнав та просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують відмову управління ПФУ в Уманському районі щодо здійснення перерахунку пенсії як дитині війни; звернень позивача щодо перерахунку пенсії як дитині війни за останні шість місяців по теперішній час до Управління ПФУ в Уманському районі не надходило та позивачем не надано доказів будь-яких відмов та порушень її прав та інтересів за вказаний період, тобто вимоги щодо дій Управління ПФУ за останні шість місяців по день звернення до суду є безпідставними.

        ОСОБА_2  народилася 21 січня  1942  року та належить до категорії «Дитина війни», що підтверджено пенсійним посвідченням № 192840, яке видане Уманським районним  управлінням соцзабезу 03.11.1997 року.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону, яким внесено зміни, № 107-VІ (107-17), від 28 грудня 2007 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008, від 22 травня 2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону України № 107-VІ (107-17), від 28 грудня 2007 року, визнано неконституційною, а відповідно до попередньої редакції ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.       

          Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

          Відповідно до ст.150 та ч.2 ст.152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України, які є обов'язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути  оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з вимог ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 22 травня 2008 року.

Ч.3 ст.22 Конституції України встановлено, що при прийнятті  нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Згідно ч.ч. 3, 4 ст.8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

          Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

          В ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено, що державні  і соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

   Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на управління Пенсійного фонду України в Уманському районі  Черкаської області, за місцем проживання позивачки, тому Управління ПФ України в Уманському районі є належним відповідачем по даній справі.  

          Ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», передбачено право позивачки на отримання щомісячно підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а наявність порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком для визначення розмірів пенсій, який визначений в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та відсутність мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру підвищень дітям війни, надбавок та інших виплат, не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання підвищення до пенсії, яке передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008, від 22 травня 2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону України № 107-VІ, від 28 грудня 2007 року, визнано неконституційною, а інший розмір законодавцем не визначено, тому при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни, необхідно застосовувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяла до визнання КС України змін неконституційними.

          Посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують відмову управління ПФУ в Уманському районі щодо здійснення перерахунку пенсії як дитині війни; відсутність звернень позивача до Управління ПФУ в Уманському районі щодо перерахунку пенсії як дитині війни за останні шість місяців по теперішній час, недоцільність вимоги щодо дій Управління ПФУ за останні шість місяців по день звернення до суду - є безпідставними.

          За таких обставин, позовні вимоги позивачки про визнання відмови щодо виплати щомісячного підвищення дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, неправомірною, зобов’язання зробити перерахунок недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за останні шість місяців по день звернення до суду, обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.  

Відповідно до ч.2 ст.99 КАСУ адміністративний позов може бути подано в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше.                 ОСОБА_2   звернулася до суду 01.02.2011 року, але питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду чи надання суду доказів щодо поважності причин пропуску строку, не надала, тому згідно ухвали суду від 07 лютого 2011 року в частині позовних вимог щодо зобов’язання провести перерахунок підвищення до пенсії з  22 травня  2008  року  по 01 серпня  2010 року залишено без розгляду.      

          На підставі ст.ст. 8, 22, 46, 64, 124, 152 Конституції України; ч.1 ст.1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист  прав людини і основних свобод, від 04 листопада 2000 року, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», від 18 листопада 2004 року, № 2195-ІV; рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008; керуючись ст.ст. 2, 8, 18, 71, 183-2 КАС України, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

Позовні вимоги   ОСОБА_2  задоволити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області щодо відмови зробити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії  ОСОБА_2,  як дитині війни неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області, зробити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії  ОСОБА_2,  підвищивши її до 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами, передбаченими ст. 28  Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з                 01  серпня  2010 року по  01 лютого 2011 року, та виплатити її, з урахуванням виплаченої надбавки.

В задоволенні інших позовних вимог  ОСОБА_2  - відмовити.  

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня її проголошення або з моменту отримання копії постанови.

          Суддя             К.Г.Ребрина