Справа №  1-405/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 травня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді                     Поступайла В.В.,

при секретарі                              Чорнобривець О.Є.,

з участю прокурора                     Олійник О.С.,

захисника-адвоката                     ОСОБА_1,

підсудного                                         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Оленогорськ Мурманської області Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та області, раніше судимого:

- 01.03.2011 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., який сплачено 22.03.2011 року;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло, за таких обставин.

18 травня 1997 року близько 23 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою через відкриту кватирку проник до квартири АДРЕСА_1, у якій проживала ОСОБА_4 У подальшому, діючи умисно та з корисливих мотивів, ОСОБА_2 та невстановлена особа з вказаної квартири викрали гроші в сумі 180 грн., каблучку із золота 583 проби вагою 3г вартістю 140 грн., каблучку із золота 583 проби вагою 2г вартістю 300 грн., а також банку кави, пляшку шампанського «Совєтскоє», коробку цукерок, банку шпротів, 10 магнітофонних касет, 30 медичних шприців, набір біжутерії, чоловічі шкіряні брюки, 2 набори криштального посуду, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють. З місця скоєння злочину ОСОБА_2 та невстановлена особа з викраденим зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 620 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав суду, що 18 травня 1997 року після спільного вживання алкогольних напоїв близько 23 год. він домовився з ОСОБА_6 (інші анкетні данні йому не відомі), таємно залізти до квартири АДРЕСА_1 у якій проживала ОСОБА_4, з метою викрадення у останньої майна. По виступах, які знаходилися на стіні будинку, він з ОСОБА_6 через незачинену кватирку проник до квартири потерпілої, яка знаходилася на другому поверсі. З квартири вони спочатку викрали букет з маком, а потім разом склали різне майно, яке знаходилося в квартирі: гроші в сумі 180 грн., дві каблучки із золота, банку кави, пляшку шампанського «Совєтскоє», коробку цукерок, банку шпротів, 10 магнітофонних касет, 30 медичних шприців, набір біжутерії, чоловічі шкіряні брюки, 2 набори криштального посуду, яке склали у пакет. У подальшому з місця скоєння злочину через вікно він із ОСОБА_6 зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Повністю визнає кількість та вартість викраденого, вказану у його обвинуваченні, щиро кається у вчиненому.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, його вина доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями потерпілої ОСОБА_7 згідно з якими у ніч з 18 на 19 травня 1997 року з квартири АДРЕСА_1, у якій вона проживала, невідомими особами була вчинена крадіжка грошей в сумі 180 грн., каблучки із золота 583 проби вагою 3г вартістю 140 грн., каблучки із золота 583 проби вагою 2г вартістю 300 грн., а також банки кави, пляшки шампанського «Совєтскоє», коробки цукерок, банки шпротів, 10 магнітофонних касет, 30 медичних шприців, набору біжутерії, чоловічих шкіряних брюків, 2 наборів криштального посуду та іншого майна, яке для неї матеріальної цінності не представляє, яку було виявлено зранку 19 травня 1997 року. У квартирі була відчинена кватирка, а тому невідомі особи моли залізти через неї до квартири (а.с.10-11, 31);

- протоколом огляду місця події від 19 травня 1997 року, у ході якого встановлено місце вчинення злочину та оглянуто квартиру АДРЕСА_1 а також з вікна у кімнаті вилучено сліди пальців рук (а.с.7-8);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 07 березня 2011 року за участю ОСОБА_2, під час якого останній підтвердив власні показання про вчинення крадіжки та показав обставини її вчинення на місці - у квартирі АДРЕСА_1

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи №337 від 23 травня 1997 року, згідно з яким вилучені під час огляду місця події 19 травня 1997 року сліди пальців рук та долоні придатні до ідентифікації по ним особи (а.с.19-20);

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи №111 від 14 березня 2011 року, згідно з яким вилучені під час огляду місця події 19 травня 1997 року сліди пальців рук та долоні залишені відповідно долонею лівою руки, вказівним пальцем правої руки, середнім пальцем правої руки ОСОБА_2 (а.с.52-56).

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною у повному обсязі, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло.

У судовому засіданні захисник підсудного заявив клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи за вищезазначеним обвинуваченням у зв’язку із закінченням строків давності відповідно до ст.49 КК України. Заслухавши думку прокурора, яка погодилася із заявленим клопотанням та не заперечувала проти його задоволення, підсудного, який підтримав заявлене клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ст.49 КК України у разі вчинення тяжкого злочину особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло 10 років. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначеного у ч.1 ст.49 КК України строку особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Відповідно до ч.2 ст.11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою ст.49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 18 травня 1997 року вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, який віднесений до категорії тяжких та з вказаного часу розпочинається терміну обчислення строку давності. Водночас 5 листопада 1999 року ОСОБА_2 засуджений вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за вчинення 19 вересня 1999 року тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/6 частини майна (а.с.166-168). З огляду на викладене перебіг давності за вчинення злочину 18 травня 1997 року було перервано 19 вересня 1999 року, а тому обчислення строків давності розпочалося з дня вчинення нового злочину –тобто 19 вересня 1999 року.

Згідно з довідкою та вимогами про судимості, а також іншими матеріалами кримінальної справи ОСОБА_2 у період з 19 вересня 1999 року до 29 листопада 2010 року (а.с.157-160) нових злочинів не вчиняв, відбув покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.11.1999 року та після звільнення 21.09.2002 року отримав паспорт 25.11.2002 року (а.с.151), 28.05.2004 року одружився (а.с.154) та проживав разом із сім’єю, яка складається із дружини та трьох неповнолітніх дітей.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що протягом 10 років, тобто строку давності визначеного у п.4 ч.1 ст.49 КК України, ОСОБА_2 нових злочинів не вчиняв, не ухилявся від слідства і суду, та відповідні данні у матеріалах кримінальної справи відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що передбачене ст.49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов’язковим, суд вважає клопотання захисника підсудного ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати у справі за проведення судово-дактилоскопічної експертизи у розмірі 450 грн. 24 коп. необхідно стягнути з підсудного на користь держави відповідно до ст.93 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлено, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст.11-1, 282 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.185 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України закрити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи у розмірі 450 грн. 24 коп.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 7 діб з моменту її проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Поступайло