Справа №  1-405/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 травня 2011 року  Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді                     Поступайла В.В.,

при секретарі                              Чорнобривець О.Є.,                    

з участю прокурора                    Олійник О.С.,

захисника-адвоката                    ОСОБА_1,

підсудного                                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Оленогорськ Мурманської області Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та області, раніше судимого:

- 01.03.2011 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн., який сплачено 22.03.2011 року;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 скоїв незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, за таких обставин.

29 листопада 2010 року близько 03 год. 40 хв., ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_4, який засуджений за вказаний злочин вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.04.2011 року, шляхом розпилу віконних ґрат, проникли на територію складу ПП «Промметал Компанія»за адресою вул.Аерофлотська, 28 у м. Кіровограді, звідки діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів спробували викрасти 20 кілограмів міді вартістю 50 грн. за 1 кг., на загальну суму 1000 грн., належні ПП «Промметал Компанія». Водночас ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, не виконавши свій злочинний умисел з причин, що не залежали від їх волі, оскільки під час вчинення злочину ОСОБА_4 був затриманий на складі начальником служби охорони підприємства, а ОСОБА_2 у зв’язку із цим з місця скоєння злочину втік.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав суду, що 28 листопада 2010 року він погодився на пропозицію ОСОБА_4 допомогти скоїти йому крадіжку міді зі складу підприємства, де той працює. З цією метою вночі 29 листопада 2010 року вони разом приїхали за адресою вул. Аерофлотська, 28, де до стіни приставили драбину, яку знайшли поруч, та за допомогою пилки по металу, яку взяли із собою, по черзі розпиляли віконні ґрати, розжавши їх домкратом. У подальшому через вікно вони залізли в приміщення складу, де ОСОБА_4 почав шукати мідь, щоб у сумку, в яку вони з собою принесли, покласти близько 20 кг. міді, яку викрасти. У цей час ОСОБА_4 затримав охоронець складу, а він втік із місця злочину на вулицю, де дочекавшись руху громадського транспорту поїхав додому.

Вказує, що усі обставини вчинення злочину у його обвинуваченні викладено вірно, щиро кається у вчиненому, просить суворо не карати.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, його вина доводиться зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами:

- оголошеними у судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України показаннями ОСОБА_4, який під час досудового слідства у справі підтвердив обставини вчинення 29 листопада 2010 року вночі спільно із особою на ім’я ОСОБА_2 незакінченого замаху на крадіжку майна зі складу ПП «Промметал Компанія»за адресою: вул.Аерофлотська, 28, у м. Кіровограді, про які повідомив суду ОСОБА_2 (а.с.149-150);

- протоколом огляду місця події від 29 листопада 2010 року, під час якого встановлено та оглянуто місце вчинення злочину –склад та територію навколо нього за адресою: вул.Аерофлотська, 28, у м. Кіровограді, зафіксовано пошкодження решіток вікна складу, драбину коло нього, вказано про затримання ОСОБА_4, а також вилучено поліетиленову господарчу сумку, у якій знаходилися домкрат, дві ножівки по металу, чотири полотна для ножівки, викрутка та монтировка, які у подальшому оглянуто та визнано речовими доказами по справі (а.с.77-78, 97, 98);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03 лютого 2011 року за участю ОСОБА_4, під час якого останній підтвердив власні показання про вчинення замаху на крадіжку разом із особою на ім’я ОСОБА_2 та показав обставини його вчинення на місці - складі за адресою: вул.Аерофлотська, 28, у м. Кіровограді (а.с.100-102);

- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 09 березня 2011 року, під час якого ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка спільно із ним вночі 29 листопада 2010 вчинила замах на крадіжку майна зі складу ПП «Промметал Компанія»за адресою вул.Аерофлотська, 28 у м. Кіровограді (а.с.112-113);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09 березня 2011 року за участю ОСОБА_2, під час якого останній підтвердив власні показання про вчинення замаху на крадіжку спільно із ОСОБА_4 та показав обставини його вчинення на місці - складі за адресою: вул.Аерофлотська, 28, у м. Кіровограді (а.с.125-128);

- довідкою ПП «Промметал Компанія»від 08.12.2010 року за №380 відповідно до якої вартість 20 кг. брухту міді складає 1000 грн. (а.с.89);

- вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.04.2011 року, яким засуджено ОСОБА_4 за вчинення вищезазначеного злочину за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та встановлено факт вчинення ним злочину за попередньою змовою із невстановленою на той час слідством особою.

Аналізуючи зібрані по справі та перевірені докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у скоєнні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, а тому кваліфікує його дії за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

При цьому суд виходить із того, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 необґрунтовано кваліфіковано за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України як вчинення злочину саме з кваліфікуючою ознакою повторності з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 18 травня 1997 року вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, який віднесений до категорії тяжких. 5 листопада 1999 року ОСОБА_2 засуджений вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за вчинення 19 вересня 1999 року тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/6 частини майна (а.с.166-168). Згідно з довідкою та вимогами про судимості, а також іншими матеріалами кримінальної справи ОСОБА_2 у період з 19 вересня 1999 року до 29 листопада 2010 року (а.с.157-160) нових злочинів не вчиняв, відбув покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.11.1999 року та 21.09.2002 року звільнився з місць позбавлення волі.

На момент вчинення вказаного злочину –29 листопада 2010 року – з дня відбуття покарання за вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 1999 року минуло більше 8 років, тому ОСОБА_2 відповідно до п.8 ч.1 ст.89 КК України вважається таким, що немає судимості. Крім цього, згідно з постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2011 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, вчинений 18 травня 1997 року, на підставі ст.49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, а провадження у кримінальній справі за вказаним обвинуваченням закритою

З огляду на викладене, у зв’язку із звільненням ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за попередній злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, а також погашенням судимості за ч.3 ст.140 КК України, підсудний не може вважатися особою, яка вчинила злочин, передбачений ст.185 КК України повторно, про що зазначено в обвинуваченні. У зв’язку із цим кваліфікуюча ознака повторність не може бути інкримінована йому та підлягає виключенню із обвинувачення.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, характер та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину.

Так, ОСОБА_2 вчинив незакінчений замах на корисливий злочин, віднесений до категорії тяжких, збитки від злочину відсутні.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, а також двох неповнолітніх дітей дружини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, на обліках у лікарнях не перебуває, судимий за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Обставини, які обтяжують покарання підсудного, відсутні.

Із врахуванням всіх обставин справи та особи підсудного суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, однак, враховуючи тяжкість та обставини вчиненого злочину, а також те, що підсудний щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, відсутність збитків, завданих злочином та обставин, які обтяжують покарання, характер та ступінь участі підсудного у вчиненні злочину, ініціатором якого виступив ОСОБА_4, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням та враховуючи те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, встановити йому максимальний іспитовий строк.

Обраний підсудному такий вид покарання, за глибоким переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особі підсудного, є обґрунтованим та буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення, перевиховання та профілактики злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлено, судові витрати відсутні.

Речові докази: домкрат, дві ножівки по металу, чотири полотна для ножівки, викрутка та монтировка - відповідно до ст.81 КПК України підлягають знищенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 9 березня по 17 травня 2011 року.

Речові докази: домкрат, дві ножівки по металу, чотири полотна для ножівки, викрутку та монтировку –знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Поступайло