№ 2-0827/257/2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року                                                                           м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді                                                                       Гончар М.С.

при секретарі                                                                                 Мадинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом  позовом  Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі –МТСБУ) до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

МТСБУ звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а.с.53-55), в якому зазначало наступне. 16.01.2008 року по вул. Набережна в м. Запоріжжя з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_1, була скоєна дорожня-транспортна пригода (надалі –ДТП). Зазначений автомобіль належав на праві власності ОСОБА_3, останній передав право керування автомобілем НОМЕР_1 ОСОБА_2 На дату скоєння ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2008 року. Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, який належав ОСОБА_4 Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 21719,70 грн. відповідно до звіту № 40 УЕЦ «Експерт-Сервіс Авто» від 05.02.2008 року. Зазначена шкода не була відшкодована ОСОБА_1 потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобілю звернувся до МТСБУ з метою отримання відшкодування. Договірних зобов’язень між позивачем, потерпілою особою та відповідачами не виникало. У зв’язку із настанням страхової події МТСБУ 03.04.2008 року платіжним дорученням № 300 здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 17872,58 грн. Тому, після проведення виплати потерпілій особі у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідачів. Позивач звернувся до ОСОБА_1 з листами від 29.02.2008 року та від 10.04.2008 року про компенсацію витрати у добровільному порядку, однак останній добровільно не відшкодував витрати МТСБУ.  Крім того, МТСБУ понесло витрати на правову допомогу у сумі 2000,0 грн. на послуги адвоката на підставі контракту від 30.03.2009 року про надання правової допомоги № 35 з ТОВ «ТАЛІОН», що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2010 року № 1899. У зв’язку з чим, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь МТСБУ загальну суму шкоди 23838,73 грн., у тому числі: матеріальна шкода 17972,58 грн., інфляція 4849,11 грн., три проценти річних 1117,04 грн. та понесені судові витрати.

          Представник позивача МТСБУ за довіреністю (копія а.с.47) ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилась, надала суду через канцелярію заяву (а.с.58), у якій просила розглядати справу за її відсутністю, на позовних вимогах наполягала, просила позов задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи, просила стягнути також з відповідачів понесені позивачем витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у судове засідання у сумі 220,0 грн., надала суду до заяви екземпляр газети ( а.с.59) з оголошенням та копію рахунку-фактури на суму 220,0 грн. (а.с.60).

У судове засідання, призначене на 24.02.2011 року о 15.00 годині, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно не з’явились, причину своєї неявки суду не повідомили, у звя’зку із чим, судом причина неявки відповідачів визнана неповажною, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином за місцем реєстрації (а.с. 41, 42,43, 57, 58) згідно позову та довідки СГІРФО (а.с.29), а також у порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України - виклик через оголошення в пресі - газеті „Запорізька правда” від 12.02.2011 року (екземпляр газети з оголошенням а.с. 59).

Газета „Запорізька правда” визнана згідно із розпорядженням КМУ від 29.12.2006 року № 678-р „Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме” друкованим засобом місцевої сфери розповсюдження в Запорізькому регіоні.

З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Також відповідачі не надавали суду будь-яких клопотань про відкладення розгляду цієї справи.

Згідно із ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Крім того, у судове засідання не з’явилась третя особа ОСОБА_3, якій раніше був присутній у судових засіданнях по цій справі, поясняв суду, що за генеральною довіреністю від 21.06.2005 року він продав ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_1, з цього часу ніякого відношення до цього автомобілю не має, ОСОБА_1 взагалі не знає, довіреності йому на керування автомобілем ніколи не надавав, можливо це зробив ОСОБА_2; проти задоволення позову позивача не заперечував.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст.  224 ЦПК України, суд вважає за необхідне та ухвалив провести заочний розгляд цієї цивільної справи за відсутністю відповідачів та третьої особи на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали цивільної та справи про адміністративне правопорушення № 3-3521/08 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в зв'язку з наступним.

Встановлено, що 16.01.2008 року по вул. Набережна в м. Запоріжжя була скоєна ДТП за участю автомобілів НОМЕР_2, який належав ОСОБА_4, та «УАЗ 452»р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 з вини останнього, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2008 року (копія а.с. 5).

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, який належав ОСОБА_4

Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб становить 21719,70 грн., відповідно до звіту № 40 УЕЦ «Експерт-Сервіс Авто»від 05.02.2008 року (копія а.с.7-10).

На дату вчинення ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Власник пошкодженого автомобілю НОМЕР_2 звернувся до МТСБУ з метою отримання відшкодування (копія заяви а.с.4).

Встановлено, що договірних зобов’язень між позивачем, потерпілою особою та відповідачами не виникало.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п.п. а) п. 41.1 ст. 41 зазначеного вище Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду за умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно із ст. 22 цього  Закону МТСБУ відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров’я ю та майну третіх осіб під час ДТП.

У зв’язку із настанням страхової події МТСБУ 03.04.2008 року платіжним дорученням № 300 здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 17872,58 грн. (копія а.с.12).

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Таким чином, до МТСБУ, яке відшкодувало шкоду ОСОБА_4, завдану ОСОБА_1 С,І., перейшло право вимоги в порядку регресу до ОСОБА_1 в межах фактичних затрат у розмірі виплаченого відшкодування у сумі 17872,58 грн.

МТСБУ зверталось до ОСОБА_1 з листами від 29.02.2008 року та від 10.04.2008 року (копії а.с.13-16) про компенсацію витрати у добровільному порядку, однак останній добровільно не відшкодував витрати МТСБУ до часу розгляду справи у суді.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання та утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні не інакше як на підставі доказів сторін.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання по цій справі не з’явилися жодного разу і не надали суду будь-яких заперечень проти позову, а також доказів на підтвердження цих заперечень, у тому числі в:

-          підтвердження того, що цивільна відповідальність ОСОБА_1, як водія автомобіля  НОМЕР_1 була застрахована у будь-якій страховій компаній на час скоєння ДТП (16.01.2008 року, в матеріалах цивільної та адміністративної справ копія будь-якого страхового полісу відсутня),

-          спростування розміру матеріальної коди, завданої ОСОБА_4  внаслідок ДТП;

- спростування факту покупки автомобіля  НОМЕР_1 ОСОБА_2 за генеральною довіреністю від 21.06.2005 року (копія а.с.35) у ОСОБА_3;

- підтвердження правової підстави (копії довіреності тощо), на якій ОСОБА_1 керував 16.01.2008 року автомобілем НОМЕР_1 на час вчинення ДТП.

Не вдалось й суду безпосередньо встановити цю правову підставу, оскільки згідно інформації ВРЕВ № 1 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області (а.с.40), наданої на виконання ухвали суду автомобіль НОМЕР_1 належить тертій особі по справі ОСОБА_3, останній права керування іншим особам не передавав, ведення обліку довіреностей не входить до компетенції Державтоінспекції.

Однак, ОСОБА_3 у судовому засіданні у цій справі поясняв, що за генеральною довіреністю від 21.06.2005 року (копія а.с.35) він продав ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_1, з цього часу ніякого відношення до цього автомобілю не має, ОСОБА_1 взагалі не знає, довіреності йому на керування автомобілем ніколи не надавав, можливо це зробив ОСОБА_2

Але суд приходить до висновку про те, що правова підстава для керування 16.01.2008 року автомобілем НОМЕР_1 на час вчинення ДТП у ОСОБА_1 була, оскільки відносно нього було складено протокол саме за ст. 124 КпАп України, а не за ст. 126 КпАП України (без правої підстави).

ОСОБА_2, як фактичний власник автомобіля НОМЕР_4, не керував ним  на час вчинення ДТП 16.01.2008 року, але довіреність від 21.06.2005 року на цей час була дійсною (а.с.35), оскільки була видана строком на п’ять років.

Разом з тим, згідно із ч. 4 ст. 1187 ЦК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом  сприяла недбалість власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, відшкодовується ними спільно.

Третя особа ОСОБА_3 проти задовлення позову позивача по цій справі не заперечував.

МТСБУ будь-яких позовних вимог до ОСОБА_3, за яким на час ДТП та на час розгляду справи у суді залишається зареєстрованим право власності на автомобіль НОМЕР_1, не заявляло.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

При вищевикладених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_2 ОСОБА_1 на користь МТСБУ 17972,58 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів, крім суми виплаченого страхового відшкодування 17972,58 грн., інфляцію 4849,11 грн. та три проценти річних 1117,04 грн. (розрахунок а.с.26).

Суд вважає, що ця вимога позивача МТСБУ є обґрунтованою в силу ст. 625 ЦК України та підлягає задоволенню.

Таким чином, загальну суму, яку слід стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача є сума 23838,73 грн. (розрахунок: 17972,58 грн. + 4849,11 грн. + 1117,04 грн.).

Крім того, на користь позивача з відповідачів слід стягнути в силу ч. 1 ст. 88 ЦК України понесені позивачем документально підтверджені судові витрати по цій справі у вигляді витрат на правову допомогу адвоката 2000,0 грн. (копія контракту а.с.19-21 та платіжного доручення на суму 2000,0 грн. а.с.22, сума узгоджується із постановою КМУ № 590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»), судового збору у сумі 238,40 грн. (платіжне доручення а.с.17), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (платіжне доручення а.с.18), витрат, пов’язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у судове засідання у сумі 220,0 грн. (екземпляр газети та рахунку-фактури а.с.59-60).

Керуючись ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 625, 1191 ЦК України, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України - задовольнити.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_2, який проживає та зареєстрований за адресою: м. Запоріжжя бул. Центральний б. 25 кв. 21, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює приватним підприємцем, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002 Київ-2 а/с № 272; 02154 м. Київ Русанівський бульвар,8 п/р 2600101284871 ВАТ «Укрексімбанк»у м. Києві»МФО 322313 код ЄДРПОУ 21647131) 23838,73 грн. (двадцять три тисячі вісімсот тридцять вісім гривень сімдесят три копійки)  та понесені документально підтверджені судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу адвоката 2000,0 грн. (дві тисячі гривень), судового збору у сумі 238,40 грн. (двісті тридцять вісім гривень тридцять дев'ять копійок), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (сто двадцять гривень), витрат, пов’язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів у судове засідання у сумі 220,0 грн.

          Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.          

          Суддя                                                                       М.С. Гончар