Справа № 22-ц-906/11 28.04.2011 28.04.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-906/11 Головуючий у першій інстанції Микитей Л.Л.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
28 квітня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Козаченка В.І.,
суддів: Мурлигіної О.Я., Кутової Т.З.,
при секретарі судового засідання Недо К.А.,
за участю:
прокурора Волкожи В.В.,
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційними скаргами
ОСОБА_3 і ОСОБА_5,
на рішення
Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 7 вересня 2010 року
за позовом
прокурора Кривоозерського району Миколаївської області (далі - прокурор) в інтересах відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі – ВАТ «Державний ощадбанк України») до ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року прокурор звернувся в інтересах ВАТ «Державний ощадбанк України» з вказаним позовом.
Прокурор зазначав, що 12 червня 2008 року між ВАТ «Державний ощадбанк України» і ОСОБА_6 укладено кредитний договір за яким остання отримала 20000 грн. під 29% річних на 36 місяців. В той же день між банком, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і ОСОБА_5 укладено два договору поруки.
Посилаючись на те, що ОСОБА_6 не виконує умов кредитного договору, прокурор просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 3892 грн. поточної заборгованість на 15 червня 2010 року за кредитом, 1636 грн. 94 коп. заборгованості за процентами, 490 грн.74 коп. пені, 35 грн. комісійних та 7212 грн. кредиту достроково.
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 7 вересня 2010 року позов задоволений частково. Стягнуто на користь ВАТ «Державний ощадбанк України» в солідарному порядку зі ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 12 986 грн. 68 коп. Також з відповідачів на користь держави стягнуто 129 грн. 86 коп. та 120 грн. витрат на інформаціно – технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3 і ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог пред’явлених до них. На думку апелянтів суд не врахував, що вони не отримали копії ухвали про відкриття провадження у справі, їм не надано правової допомоги, в рішенні безпідставно зазначено, що вони визнали обставини викладені в позовній заяві. Також суд не врахував, що в порушення умов договору банк не повідомив їх про поточну заборгованість ОСОБА_6 з 2009 року. Крім того, договори поруки припинилися у лютому 2010 року, оскільки після того, як сплинули шість місяців після настання строку виконання зобов’язань, початок якого відраховується з серпня 2009 року, позивач претензії поручителям не пред’явив.
Прокурор, заперечуючи проти задоволення апеляційних скарг, просить залишити рішення суду без змін.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 12 червня 2008 року між ВАТ «Державний ощадбанк України» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 428 за яким відповідачка отримала 20 000 грн. під 29% на споживчі цілі на 36 місяців, з остаточним строком повернення кредиту 11 червня 2011 року. Кредит повинен був повертатися щомісячно рівними частками зі сплатою процентів. Крім того, договором була обумовлена сплата комісійних.
Того ж числа між ВАТ «Державний ощадбанк України», ОСОБА_6 та ОСОБА_3, а також між ВАТ «Державний ощадбанк України», ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено два договори поруки. За договорами ОСОБА_3 і ОСОБА_5 поручилися перед банком за виконання зобов’язань ОСОБА_6 за згаданим кредитним договором.
ОСОБА_6 не в повному обсязі сплачувала обумовлені кредитним договором суми, внаслідок чого у неї перед ВАТ «Державний ощадбанк України» утворилася поточна заборгованість за кредитним договором. У зв’язку з чим, ВАТ «Державний ощадбанк України» 29 березня 2010 року направив позичальнику та поручителям вимогу про сплату заборгованості. Оскільки заборгованість за кредитом сплачена не була, прокурор звернувся до суду з вказаним позовом.
За такого суд дійшов правильних висновків, що з позичальника та поручителів необхідно стягнути поточну заборгованість за кредитним договором, яка на 9 червня 2010 року складала 3892 грн. тіла кредиту, 1356 грн. 94 коп. процентів за користування кредитом, 35 грн. комісійних, а також 490 грн. 74 коп. пені, та залишкову суму кредиту достроково, а всього 12986 грн. 68 коп.
Висновки суду відповідають вимогам ст.ст. 526, 543 554,726, 1050 та 1054 ЦК України, умовам договорів.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення суду у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити, оскільки суд неправильно визначив порядок солідарного стягнення. Також суд неправильно розподілив судові витрати, які підлягають стягненню в частковому порядку. Зі ОСОБА_6 і ОСОБА_3 в солідарному порядку і зі ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ВАТ «Дежавнй ощадбанк України» необхідно стягнути 12986 грн. 68 коп. за кредитним договором від 12 червня 2008 року. Також з кожного з відповідачів в дохід держави необхідно стягнути по 40 грн. витрат на інформайно – технічне забезпечення розгляду справи та по 43 грн. 30 коп. судового збору.
Доводи апелянтів про неправильність рішення про стягнення з них вказаної суми за кредитним договором є необґрунтованими.
Так, апелянтами не наведено доводів неправильності розміру сум, які стягнути судом за кредитним договором, а їх посилання на припинення договору поруки суперечать обставинам справи та вимогам матеріального права.
З викладених вище умов кредитного договору і договору поруки вбачається, що в договорах поруки не встановлено строку, після якого порука припиняється, хоча зазначено, що вони припиняються з припиненням забезпеченого ними зобов’язання, а також якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителів. Однак в договорах кредиту та поруки зазначено строк виконання основного зобов’язання за кредитним договором - 11 червня 2011 року.
За викладеного та відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука могла припиниться, якби позичальник протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явив вимоги до поручителів. Оскільки ВАТ «Держваний ощадбанк України» пред’явив претензії у встановлені договором та законом строки немає підстав вважати, що договори поруки припинені.
Інші доводи апелянтів не спростовують висновки суду, оскільки всі їх заперечення, щодо неправильності рішення по суті, перевірені апеляційним судом.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 7 вересня 2010 року змінити.
Стягнути зі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в солідарному порядку та зі ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 12986 грн. 68 коп. за кредитним договором № 428 від 12 червня 2008 року укладеним між ОСОБА_6 та відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України».
Стягнути зі ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 з кожної в дохід держави по 40 грн. витрат на інформайно – технічне забезпечення розгляду справи та по 43 грн. 30 коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий: Судді: