Справа № 22-а-2182/11  28.04.2011 28.04.2011  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22а-2182/11                                             Головуючий  у першій інстанції  Висоцький М.Т.

Категорія 70                                                             Доповідач в апеляційній інстанції Козаченко В.І.

У Х В А Л А

іменем України

28 квітня 2011 року                                                                                                  м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.

суддів Кутової Т.З. та Мурлигіної О.Я.

із секретарем судового засідання Недо К.А.,            

без участі осіб, які беруть участь у справі,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області (далі - УПФ) на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 30 липня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до УПФ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася у суд з позовом до УПФ, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахування їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада  2004 р. ,,Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2009 р. по квітень 2010 р. включно та зобов'язати УПФ здійснити перерахування такої допомоги і забезпечити виплату заборгованості за вказаний період та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 30 липня         2010 року позов задоволено повністю. Зобов’язано УПФ здійснити перерахунок пенсії позивачці з 1 січня 2009 року по 30 квітня 2010 року  та провести відповідні виплати з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком за розміром, встановленим ч.1 ст. 28 Закону України від 9 липня  2003 р. ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон від 9 липня    2003 р.) з урахуванням проведених виплат, а також стягнуто з УПФ на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Законом України від 2 грудня 2010 р. № 2748-VI ,,Про внесення змін до розділу XII ,,Прикінцеві положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" (далі – Закон № 2748-VI), який набрав чинності 30 грудня 2010 р., встановлено, що апеляційні скарги щодо справ, пов’язаних із соціальними виплатами, подані до набрання чинності вказаним Законом № 2748-VI, розглядаються апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.

Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законами України “Про державний бюджет України на 2009 рік” та “Про Державний бюджет України на 2010 рік” будь-яких обмежень дії ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року не передбачено.

Окрім цього, статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на      2009 рік” та статтею 70 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, Кабінету Міністрів надано право в 2009 р. та в 2010 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата  у 2009 р. і 2010 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону від             18 листопада 2004 року, в межах позовних вимог з 1 січня 2009 р.

Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами цивільного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, належно оцінив надані докази та дійшов обґрунтованого висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, у порушення вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. не здійснило відповідні перерахування за той період, коли дія цієї норми не була зупинена, чим і допустило протиправну бездіяльність. На підставі чого суд задовольнив позовні вимоги повністю.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Керуючись ст. ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі  Миколаївської області відхилити,  а рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області  від 30 липня 2010 р. – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий: