Галицький районний суд   Івано–Франківської області

77100, Івано–Франківська  область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 –07, 2–13–71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u

Справа №  2-а-1684/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 травня 2011 року                                                                               м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області    Мельник І.І. секретаря                                     - Матейко О.С.

        розглянувши у місті Галичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОСОБА_2 Калуського взводу про скасування постанови серії АТ № 132 413 від 25.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, -

у с т а н о в и в:

        ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову інспектора ДПС ОСОБА_2 Калуського взводу серії АТ № 132413 від 25.10.2010 року про накладення на неї (ОСОБА_1) адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП відносно неї закрити за відсутністю в її діях складу вказаного правопорушення. Просить поновити строк звернення до суду.

        Позивач в судовому засіданні посилається на ті обставини, що постанова винесена за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею, складеного інспектором ДПС ОСОБА_2 Калуського взводу. Вважає, що Правил дорожнього руху  вона не порушувала про що зазначила у протоколі, однак ні копії протоколу ні копії постанови про адміністративне правопорушення їй не вручалось посилаючись на поспіх.

        Також вважає, що вказана постанова не відповідає фактичним обставинам справи і підлягає скасуванню оскільки при її прийнятті були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв”язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом.

        При винесені постанови не були з”ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки проступку, за яким законом встановлено адміністративну відповідальність.

        Відповідач, інспектор ДПС ОСОБА_2 Калуського взводу в судове засідання не з”явився, хоча був повідомлений у встановленому порядку законом про час та місце розгляду справи.

        Оскільки підстав, визначених ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства, для відкладення розгляду справи немає, а відповідач будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, не з”явився в судове засідання, а також немає потреби у допиті свідків та експертів, справа розглядається в порядку письмового провадження.

        Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

        Судом встановлено, що 25.10.2010 року інспектором дорожньо –патрульної служби ДПС ОСОБА_2 Калуського взводу винесено постанову за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення вказаного адміністративного правопорушення.    

        Наведені факти підтверджуються постановою серії АТ № 132413 від 25.10.2010 року.

        Згідно ст. 280 КУпАП орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

        Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку уповноважений орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення з    поясненнями свідків.

        За змістом ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

        У зв”язку з тим, що позивач просить поновити їй пропущений строк звернення до суду так, як постанову та протокол про адміністративне правопорушення вона отримала в березні 2010 року через що і пропустила строк звернення. На що відповідачем будь-яких заперечень не було подано, то суд вважає, що строк позивачу слід поновити.

        За наведених вище обставин і доказів  суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП.

        Тому позов слід задовольнити.

        На підставі вищевикладеного, ст. ст. 247 п.1, 251, 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. ст. 287, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 17, 128, 171-2, 158- 163, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

        Поновити строк звернення до суду ОСОБА_1.

        Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

        Визнати незаконною та скасувати постанову інспектора ДПС ОСОБА_2 Калуського взводу серії АТ № 132 413 від  25.10.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді  штрафу в розмірі  260  грн. за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

        Провадження в справі закрити.

        Постанова оскарженню не підлягає.

        Головуючий: