Справа № 22-а-2455/11 Головуючий у І інстанції Журавський В.В.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Савченко
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 березня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Сержанюка А.С.,
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м.Борисполі Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Борисполі Київської області, про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 р. позивач звернулась до суду із адміністративним позовом, який мотивувала тим, що вона є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказувала, що відповідач виплачує їй підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж встановлено законом, у зв’язку з чим просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити на її користь недоплачену як дитині війни державну соціальну допомогу згідно вимог закону за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн., поновивши строк звернення до суду.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2009 р. позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу надбавки до пенсії, зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії в розмірі 1515,7 грн. В решті позову відмовлено.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до вимог п.1.ч.1 ст.197 КАС України, у зв’язку із відсутністю клопотань від учасників про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ, отримує пенсію за віком, має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте позивачу таке підвищення відповідачем у 2006-2007 роках не виплачувалося, а у 2008 році виплачувалося у меншому розмірі, що є порушенням права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивач, як дитина війни, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в періоди після визнання неконституційними змін до ст.6 вказаного Закону.
Проте колегія суддів, погоджуючись із висновками суду в частині права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії, не може погодитися з висновками суду в частині строку, за який має проводитися перерахунок підвищення до пенсії, оскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час ухвалення судом постанови) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час ухвалення судом постанови) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи позивач звернулась до суду 04.09.2009 р., тобто пропустила річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права по виплатам за період до 04.09.2008 р., оскільки підвищення до пенсії є щомісячною виплатою і позивач при кожному отриманні пенсії мав всі підстави дізнатися про порушення своїх прав. Доказів про поважність причин пропуску строку позивачем суду не надано.
Крім того, наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду відповідач у поданих до суду письмових запереченнях проти позову.
За таких обставин суд першої інстанції при вирішенні даного спору мав застосувати строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України. Невиконання судом вимог закону призвело до неправильного вирішення справи.
Також колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо зобов’язання відповідача виплатити конкретну суму, оскільки вчинення цієї дії є виключною компетенцією Управління Пенсійного фонду України у м.Бориспіль Київської області.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову і ухвалити нову постанову.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму розрахунку підвищення до пенсії дітям війни, оскільки ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в чинній редакції) чітко встановлює розмір підвищення до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком.
Необґрунтовані і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку підвищення. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205 КАС України, колегія судів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Борисполі Київської області задовольнити частково.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.11.2009 року скасувати і ухвалити нову постанову.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м.Борисполі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 04.09.2008 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням вже проведених виплат.
В решті позову відмовити.
Копію постанови направити учасникам справи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.
Постанова апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий : _________________
Судді : _________________ ________________