Справа № 22-а-751/11 Головуючий у І інстанції Іванюта Т.Є.
Категорія 63 Доповідач у 2 інстанції Савченко
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Даценко Л.М.
суддів Іванової І.В., Савченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі на постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 09.12.2009 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов»язання виплатити пенсію, -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 р. позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є інвалідом 2 групи та потерпілим 1 категорії від аварії на ЧАЕС і відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на отримання державої пенсії в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Вказував, що відповідач виплачує йому державну та додаткову пенсію у меншому розмірі ніж встановлено законом, а його звернення до відповідача про перерахунок пенсії залишене без задоволення. Просив визнати неправомірними такі дії відповідача та зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити пенсію згідно вимог закону з 01.01.2008 р.
Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 09.12.2009 р. позов задоволено. Визнано дії відповідача щодо відмови у перерахунку державної і додаткової пенсії протиправними та зобов»язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу державну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2008 р.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задовленні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи - категорія 1, перебуває на обліку в управлінні ПФУ, отримує пенсію як інвалід ЧАЕС 2 групи і відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції станом на 31.12.2007р.) має право на отримання державної пенсії в розмірі не менше
- 2 -
8 мінімальних пенсій за віком, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Проте основна та додаткова пенсії виплачувалися позивачу протягом 2008-2009 років згідно постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 р. та № 654 від 16.07.2008 р. у меншому розмірі в фіксованих сумах, що є порушенням права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Ухвалюючи постанову про задоволення позову, суд обгрунтовував свої висновки тим, що позивач, як інвалід 2 групи та потерпілий 1 категорії від аварії на ЧАЕС, починаючи з 01.01.2008 р. має право на отримання державної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Проте, колегія суддів, погоджуючись із висновками суду в частині права позивача на отримання пенсії, не може повністю погодитися з висновками суду в частині строку, з якого має проводитися перерахунок пенсії, поскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (в редакції на час ухвалення судом постанови) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час ухвалення судом постанови) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку поважною, справа розглядається за правилами КАС України.
Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду 18.11.2009 р., тобто пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права по виплатам за період з 01.01.2008 р. по 17.11.2008 р., поскільки пенсія є щомісячною виплатою і позивач при кожному отриманні пенсії мав всі підстави дізнатися про порушення своїх прав. Клопотання про поновлення строку позивачем не заявлялося, доказів про поважність причин пропуску строку позивачем суду не надано.
Відповідач у поданих до суду письмових запереченнях проти позову наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин суд першої інстанції при вирішенні даного спору мав застосувати строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України. Невиконання судом вимог закону призвело до неправильного вирішення справи і задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову і ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду 18.11.2009 р., тобто пропустив річний строк звернення до адміністративного суду за захистом свого права, відсутні поважні причини пропуску цього строку, які б позбавляли позивача пред»явити позов до суду, а також беручи до уваги, що на цьому наполягає відповідач, колегія суддів вважає за необхідне задоволити позов частково, визнавши дії відповідача протиправними та зобов’язавши його провести перерахунок та виплату пенсії в межах річного строку звернення до адміністративного суду.
Також, колегія суддів не може погодитися з висновками суду в частині стягнення на користь позивача судового збору з відповідача.
Судом першої інстанції не було враховано вимоги ст.94 КАС України, відповідно до якої у випадку ухвалення рішення на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею судові витрати з Державного бюджету України.
Колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову в цій частині і ухвалити нову постанову про віднесення судових витрат позивача за рахунок Державного бюджету України.
- 3 -
Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин постанов КМУ № 530 від 28.05.2008 р., № 654 від 16.07.2008 р., необгрунтовані, поскільки зазначеними постановами встановлено розміри державної та додаткової пенсій- в твердій грошовій сумі, що суперечить статтям 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено розміри державної та додаткової пенсій в як величини кратні мінімальної пенсії за віком. В даному випадку мають враховуватися засади пріорітетності Законів України над урядовими нормативними актами.
Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку підвищення. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205 КАС України, колегія судів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області задоволити частково.
Постанову Кагарлицького районного суду Київської області від 09.12.2009 року скасувати і ухвалити нову постанову.
Позов задоволити частково. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області щодо виплати ОСОБА_1 як інваліду 2 групи, потерпілому ЧАЕС 1 категорії державної пенсії, додаткової пенсії у меншому розмірі ніж встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Кагарлицькому районі Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 18.11.2008 р. з урахуванням вже проведених виплат.
В решті позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України. Копію постанови направити учасникам справи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.
Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий : _________________
Судді : _________________ ________________