Справа № 2-253/2011

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н

18.05.2011 р.                                                                                                          м. Севастополь     

      Балаклавський  районний суду м. Севастополя  у складі головуючого Сафонова В.В., за участю секретаря Бойко Т.А., у присутності представника позивачів, помічника прокурора Сігнаєвської В.В. та позивача, розглянув  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

     Позивачі звернулися в суд  з позовом  і просять суд на підставі ст.ст. 13, 16, 20, 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України стягнути з відповідача на  користь  ОСОБА_1 у рахунок  відшкодування матеріальної шкоди –3 146 грн 40  коп., у рахунок відшкодування  моральної  шкоди на користь ОСОБА_2 - 10 000 грн., судові витрати:  за сплату судового збору у сумі - 131 грн.46 коп.,  за сплату  інформаційно-технічних послуг у сумі 30 грн. та за правову  допомогу у сумі - 6 000 грн.

     Вимоги мотивовані  тим, що  на підставі  розпорядження Балаклавської РДА м. Севастополя №17-р від 27.01.2009 року позивачу ОСОБА_1, на підставі розробленої проектної документації і відповідних документів,  була надана згода на перепланування приміщення його  квартири з  обладнанням балкону та реконструкцією вище розташованого приміщення, за адресою АДРЕСА_1.  У наступному їм були  також  узгоджені всі дозвільні документи з  відповідними органами.  У виконання  безпеки будівельних  робіт,  він, за договором підряду  №6 від  14.03.2009 року з ПП «Ікаель»встановив  тимчасову огорожу, вартість якої становить –3 146 грн. 40  коп. Однак, 23.05.2009 року відповідач самочинно демонтував  тимчасову огорожу за адресою вул. Крестовського , буд.5, м. Севастополь, чим  спричинив йому  матеріальну шкоду у сумі –3146 грн. 40  коп. Крім  цього, неправомірними  діями відповідач спричинив позивачу ОСОБА_2  моральну шкоду, яка полягає  в  її душевних стражданнях з  приводу пошкодження  її майна, до того ж відповідач при незаконному демонтажу тимчасової огорожі  висловлювався в її  адрес нецензурною лайкою і погрожував їй. З-за неправомірних дій відповідача вона звернулася за медичною допомогою до лікаря, який встановив в неї підвищення тиску та неврологічне захворювання? у  зв’язку з чим вона проходила  амбулаторне лікування.  Таким чином  вона оцінює розмір моральної  шкоди  у сумі 10 000 грн. Також відповідач повинен відшкодувати їй судові витрати, включаючи витрати за правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

     У судовому засіданні  позивачі уточнили свої  позовні вимоги відносно витрат за правову  допомогу, зменшили розмір витрат  і просили стягнути  з відповідача  - 5 546 грн. 48  коп. відповідно до довідки про розрахунок витрат правової допомоги, в останній частині позов  залишили без змін, наполягали на задоволенні позову у повному  обсязі.

    Відповідач позов  не  визнав і суду пояснив, що дійсно 23.05.2009 року він, разом  з іншими мешканцями будинку №3 по вул. Крестовського,  на підставі припису РЕП-12, демонтував  бетонні колони висотою  приблизно  3 метри, глибиною до 80 см, які  були незаконно встановлені позивачем ОСОБА_1 на прибудинкової території їх будинку на відстані 12 метрів від його  будинку і  60 см від вікон будинку. На наступний час він вже  визнає, що його дії по демонтажу споруди були незаконні, але він не згоден з розміром збитків, тому як вважає, що  споруда не була добудована до кінця і відсутній акт прийому цієї споруди у експлуатацію, до того ж цю споруду  будували інші особи, а не підрядна організація, на яку посилається  позивач. Також він не згоден з тим, що нецензурно лаявся  на адресу позивачки ОСОБА_2 і  ніяким чином не спричиняв їй моральної  шкоди.

    Помічник прокурора Сігнаєвська В.В., яка приймала участь у справі, суду пояснила, що вона

також заперечує  проти  задоволення позову тому як металево-бетонні конструкції  встановлені позивачем ОСОБА_1 на прибудинковій території  за місцем  проживання позивачів та відповідача самочинно, вони не  є тимчасовими забудовами, на  їх встановлення  немає ніяких дозвільних документів. Що стосується стягнення матеріальної  шкоди, то  позивач не надав суду  доказів в обґрунтування суми збитків, тому як   відсутній акт прийому  виконаних  робіт за договором підряду, тому як забудова не була добудована до  кінця, до того ж, відповідач  демонтував  забудову  на суботнику. Ніякої не цезурної лайки на адресу позивачки з   боку  відповідача не було і, ця обставина не може  бути предметом спору  по даній справі. Причинного зв’язку дій відповідача з захворюванням позивачки також немає, тому  відсутні як - небудь підстави для відшкодування моральної шкоди.

     Свідок ОСОБА_4в суду показала, що на момент демонтажу бетонних  колон відповідачем ОСОБА_3, останній  висловлювався на адресу позивачки ОСОБА_2, яка робила йому зауваження, нецензурною лайкою.

       Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7 суду показали, що відповідач не висловлював ніякої не цензурної лайки на адресу позивачки ОСОБА_2, на момент демонтажу споруд.

       Вислухавши  учасників процесу, допитав свідків, дослідивши  матеріали справи й оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги  підлягають  частковому задоволенню, виходячи з наступного.

      Судом встановлено, що між сторонами  виникли  цивільні правовідносини, які  регулюються  нормами цивільного законодавства.

      Так,  сторони не оспорюють факт законності реконструкції квартири позивача ОСОБА_2, що підтверджується наданою суду  проектно-сметною  документацією на вказану реконструкцію квартири №12, по  вул. Крестовського, буд.5, м. Севастополь,  у зв’язку з чим даний факт не  підлягає доказуванню, тому як  є  визнаний сторонами.

    Відповідач також не заперечуює факту демонтажу  їм 23.05.2009 року бетонних споруд, встановлених позивачем ОСОБА_1, як  огорожі місця виконання робіт при  реконструкції його квартири №12, по  вул. Крестовського, буд.5, м. Севастополь, у зв’язку з чим даний факт також не  підлягає доказуванню, тому як  є  визнаний  відповідачем.

   Однак, відповідач, визнаючи свою  провину в демонтажу споруд, у вигляді бетонних конструкцій, вважає, що  позивач самочинно збудував ці  споруди без відповідної  дозвільної документації, тому його  вина також  має  місце, до того ж підприємством  РЕП-12  був виданий припис на  демонтаж конструкцій.

    Так, за договором підряду від 14.03.2009 року між  замовником ОСОБА_1 та  ПП «Ікаель»останній зобов’язується виконати роботи по тимчасової огорожі за адресою АДРЕСА_1, ціна яких складає –3 146 грн. 40 коп. (а.с.28-33),  які, відповідно до квитанції  №14,  були оплачені позивачем у сумі  - 3 146 грн. 40  коп. ( а.с.42 ). Відповідно до  довідки ПП «Ікаель»від 20.04.2011 року роботи за вказаним договором підряду виконані на суму -  2080 грн. 80  коп. і,  після  знищення конструкцій  третіми особами договір  з замовником був  розірваний.  

     Доводи відповідача в тім, що керівництво  РЕП -12  був  виданий припис на демонтаж конструкцій на  спірної прибудинкової території  судом не  можуть бути прийняті  до уваги, тому як  у відповіді директора РЕП-12 ОСОБА_8 на скаргу мешканців будинку  (а.с.92-93) вказано,  що припис виданий бригадиру будинкової бригади ОСОБА_9, який діяв від імені ОСОБА_10, про демонтаж конструкцій, при  цьому, ОСОБА_9 у добровільному порядку не виконав припис  РЕП-12. Однак, відповідно до відповіді Балаклавської РДА на ім’я ОСОБА_2, слідує, що   згідно з  п.4 Положення «Про порядок  надання дозвілу на виконання будівельних  робіт не  потрібний дозвіл на виконання тимчасових споруд, також ОСОБА_10 зобов’язаний  був при будівництві поставити огорожу на будівельному майданчику (а.с.116).

     Таким чином, при вказаних  обставинах, після невиконання припису ОСОБА_9,  керівництво РЕП-12 повинно було звернутися до відповідних органів (державної адміністрації, прокурору, СЕС для вирішення  питання про притягнення останього до адміністративної  відповідальності) та надати докази про те, що споруди є капітальними конструкціями, а не споруди тимчасового  користування,  або звернутися до суду з відповідним позовом, але, РЕП-12  цього не  виконав.

  При вказаних обставинах дії відповідача суд  визнає  протиправними, тому як останній не надав суду  доказів про правомірність  своїх дій відносно демонтажу спірних конструкцій позивача, у зв’язку з чим останній повинен відшкодувати матеріальні збитки позивачу.

   Відповідно до  вимог  ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої  фізичною особою, залежно від матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

   Враховуючи наведене, суд, враховуючи майновий стан  відповідача,  вважає за необхідним зменшити розмір  відшкодування шкоди.

    Що  стосується компенсації  моральної  шкоди позивачки ОСОБА_2 то на думку суду  остання не надала суду  доказів в обґрунтування своїх  вимог.  Доводи позивачки про те, що остання захворіла в результаті неправомірних дій  з боку відповідача, судом не  можуть бути прийняті  до уваги,  тому як

встановлення  причинного зв’язку  неправомірних дій  з боку відповідача із захворюванням має бути встановлений лише спеціалістами в галузі судової  медицини, але, позивачка таких доказів суду  не надала, тому  в цій частині позову повинно бути відмовлено.

    Що стосується відшкодування витрат на правову  допомогу, то  в цій частині позову також необхідно відмовити, тому як  позивач не надав суду доказів в підтвердження того, що його представник є адвокатом. Доводи позивача в тім, що  його представники є спеціалістами в галузі прав не підлягає  сумніву, але, відповідно до  вимог ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є  фахівцем у галузі права  і за Законом  має право надання правової допомоги.

Але, на наступний час  такого закону, який регулює діяльність  фахівця в галузі прав не  існує, тому в цій частині вимог повинно  бути відмовлено.

    Відповідно до ст. 83 ЦПК України судові  витрати  за сплату витрат судового збору і витрат на ІТЗ розгляду справи, надані позивачем ОСОБА_10,  підтверджені документально, у  зв’язку з чим  покладаються  на відповідача пропорційно  до  розміру задоволених позовних  вимог.

      На підставі  ст.ст. 1166, 1192, 1193  ЦК України,  керуючись вимогами   ст.ст. 12, 40, 56, 60, 88,  212-215, 217, 218, 222, 294-296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити  - частково

     Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, у рахунок  відшкодування матеріальної шкоди –1000 грн., а також  судові витрати за сплату судового збору у сумі –16 грн. 30  коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у сумі –38 грн. 40  коп., а усього - 1054 грн. 70  коп.

      В останній частині позову відмовити.

      Рішення суду набуває законної сили  протягом  10 (десяти) днів від дня проголошення рішення.

         Апеляційна скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

         Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий  суддя:                                                                                                 В.В.  Сафонов