Справа № 2-4855\11

УХВАЛА

про повернення позовної  заяви

          16 травня 2011 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гранін В.Л. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності  в порядку спадкування

                                                               ВСТАНОВИВ:

          Представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно: 1\4 квартири №70, буд.20\2 по вул.Ак.Філатова в м.Одесі, указав, що віна є  спадкоємником по закону після смерті ОСОБА_3, яка померла 28.01.2010.   

   Зазначена позовна заява ухвалою суду від 21 квітня була залишена без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.  119, 120 ЦПК України.

  Позивачу був наданний строк для усунення недоліків до 16 травня. Позивач 05 .05 2011 року подав до суду уточнену заяву з виправленими, на його думку, недоліками.

Однако суд  вважає, що позивач не усунув недоліки, які були указані в ухвалі суду від 21.04.2011 року, тому її позовна заява, на думку суду, повертається їй і вважається неподаною з наступних підстав.

В ухвалі суду від 21.04.2011 позивачу було указано на усунення недоліків, а саме :

-що в позові не указана ціна позову і що розмір судового сбору ( сплачено 51 грн.)не відповідає дійсній вартості майна . Позивачка указала тільки ціну позову 25000 грн., не надавші даних про таку оцінку і також не доплатив судовий сбор з цієї ціни (залишивши 51грн., замість 250 грн.). Згідно вимогам ст.80 ЦПК України ця оцінка вочевидь не відповідає дійсній вартості майна -1\4 частини квартири, так як така 1\4 частина не може коштувати меньш 17000 грн. і тому судовий сбор необїідно сплатити у розмірі 1700 грн.

- необхідно було указати:  якими діями (постанова нотаріуса про відмову видати свідоцтво на житло, чи виконати нотаріальну дію в якій указується на незгоду інших спадкоємців) відповідач  порушив його права спадкоємця, так як значаться відповідачем по справі і які у позивача до нього вимоги. Не роз,яснено в чому суть спору між сторонами.

-позивачка не  надала суду постанову нотаруса про відмову у вчинення нотаріальної дії у зв,язку з  недостатністю, чи відсутністю наданих спадкоємціем документів ( яка видається на підставі п.32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Ця постанова нотаріуса також може бути оскаржена позивачем в порядку цивільного судочинства. . А згідно п.23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»від 30 травня 2008 року -За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того нотаріус може витребувати (п.20 Інструкції) правоустанавлюючі документи необхідні для оформлення спадщини.  Також в Постанові Пленуму Верховного суду від 31.03.1995 року зі змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»в п.16 указано, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію. Тому позивач не позбавлений моливості ставити питання  про встановленням юридичного факту прийняття їм спадщини з подальшим отриманням документів, необхідних для її оформлення.

Також позивачка не позбавлена можливості звернутися до КП ОМБТІ і РОН (откуда вона просить витребувати договор купівлі-продажі) і оскаржити  дії КП ОМБТІ і РОН у випадку відмови. Тому як спадкоємець, як сам, так і за запитом нотаріуса має право отримати інформацію з реєстру прав власності на нерухоме майно (п.п.7.1.,7.2. Тимчасового положенння про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно), а КП ОМБТІ і РОН зобов.язано, надати таку інформацію. Віна також як правонабувач може (п.2.1. Тимчасового положення) подати заяву про державну реєстрацію права, а КП ОМБТІ і РОН зобов,язано прийняти рішення про державну реєстрацію чи відмову в цьому.

Таким чином позивач не указав в позовній заяві який виник спір про право ( із позовної заяви видно, что спору між сторонами немає)

Крім того суд вважає, що суд не може вирішувати питання, які входять в повноваження інших органів ,які оформляють свідоцтва про право власності,( чи про права і обов,язки спадкоємця, про що може бути видано нотаріальне свідоцтво, які на нього переходять після смерті спакодавця) без попереднього звернення до ціх органів позивача. Відмова яких може бути оскаржена до суду.

          Керуючись ст. 121 ЦПК України,

                                                                      УХВАЛИВ:

          Позовну  заяву  представника позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_4 про визнання права власності  в порядку спадкування  повернути представнику ОСОБА_4 і вважати неподаною.

Повернути ОСОБА_1 сплачену нею грошову суму у розмірі 120 (сто двадцять) гривень за ІТЗ квитанція № 80257492 від 19 квітня 2011 року, та 51 грн. судового збору квитанція № 80257490 від 19 квітня 2011 року, сплачені в ПАТ «КБ «Інвестбанк »м.Одеса.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5- денний строк  апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Малиновський райсуд міста Одеси.

Суддя: