Справа №  2-а-997/11

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          13 травня 2011 року cуддя Печерського районного суду Ільєва  Т.  Г. ,   розглянувши    матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії у відповідності до ст.40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»,    

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо протизаконного застосування у 2011 році при перерахунку пенсії позивача по заробітній платі та стажу за ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати за 2007 рік та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу у відповідності до ст.40, ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік – 1 982, 63 гривень з 2011 року. В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на те, що є пенсіонером за віком, перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжував працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 вказаного Закону, в січні 2011 року звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік у розмірі 1197, 91 гривня, а не за показником за 2010 рік – за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії як це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». У зв’язку з чим, позивач отримує пенсію нижчу, ніж це передбачено вказаним Законом.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову у яких  зазначив, що дії відповідача з перерахунку є правомірними, оскільки у зв’язку з визнанням змін, внесених до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40,42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. У зв’язку з цим, перерахунок пенсії проводяться відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Про деякі питанні соціального захисту окремих категорій громадян».  Просив розглядати справу у відсутність відповідача.

На підставі наявних в матеріалах справи даних, судом встановлені наступні обставини, які не заперечуються сторонами: позивач ОСОБА_1.  є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача, одержуючи державну пенсію за віком, подовжував працювати і відпрацювавши встановлений законом час у відповідності до ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 вказаного Закону, в січні 2011 року звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі. Перерахунок було проведено відповідачем з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за показником за 2010 рік – за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв’язку з чим позивач отримує пенсію нижчу, ніж при перерахунку пенсії за показником за 2010 рік, що не заперечує відповідач.  

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення, та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.   

Підпунктами  9, 10 п.35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та врегульовано питання застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески. та порядок проведення перерахунку пенсій з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.   

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та які втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.   

Таким чином, доводи представника відповідача про те, що внаслідок визнання зазначених змін неконституційними, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40, 42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося, не можуть бути прийняті судом до уваги як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є безпідставними і юридично неспроможними.   

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Відповідно до ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.   

На підставі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини, яка рядно цього закону є джерелом права.   

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.   

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Відповідно до позиції Суду ЄС у справі 41/74 van Duyn v. Home Office, цей принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.   

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Як вбачається з Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на час проведення відповідачем перерахунку пенсії позивачу та на момент розгляду справи, іншого порядку та показників перерахунку, ніж встановлений ст.ст.40, 42 цього Закону, законами України не встановлено.   

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача з застосування при здійсненні у 2011 році за ч.1, 2 ст.40, ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунку пенсії за віком по заробітній платі та стажу позивача - показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік  та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог, визнання дій відповідача протиправними та захисту прав позивача шляхом зобов’язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу позивача за ч.1, 2 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повинен провести позивачу перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу позивача за ч.1, 2 ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік з 01 січня 2011 року по 13 травня 2011 рік, тобто по дату ухвалення рішення, так як суд не наділений повноваженнями щодо зобов’язання органів державної влади виконувати будь-які зобов’язання в майбутньому, тому позовні вимоги позивача щодо виплати в подальшому пенсії в належному розмірі задоволенню не підлягають.

Частино 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності  сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються  її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).   

Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, ч.1 ст.160, ст.ст.161-163, ч.1 ст.167, 184-186 КАС України, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

  Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва з застосування при здійсненні у 2011 році за ч.1, ст.40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком по заробітній платі та стажу - показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік.   

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком по заробітній платі та стажу за ч.1, 2 ст. 40, ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік з урахуванням проведених виплат за період з 01.01.2011 р. по 13.05.2011 р.   

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок у відшкодування судового збору.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва зобов’язаний постанову суду виконати негайно в межах суми стягнення за один місяць.    

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається Київському апеляційному адміністративному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                     Т. Г. Ільєва