Справа № 2-225/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Соколов О.  М. ,

при секретарі –                    Куліш А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення частини суми заборгованості по відсотках та пені за кредитними договорами, –

В С Т А Н О В И В :

 Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 частину суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року в сумі 5758990 доларів США 00 центів; стягнути з ОСОБА_1 частину суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року в сумі 3025933 долари США 54 центи; стягнути з ОСОБА_1 частину суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 08-02-07/ФО від 16 лютого 2007 року в сумі 6483452 долари США 87 центів; стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку частину суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року в сумі 948468 доларів США 97 центів; а також 1700 грн. 00 коп. – витрат з оплати судового збору та 120 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року, № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року, № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року та № 08-02-07 від 16 лютого 2007 року.

Крім того, 22 грудня 2006 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання  ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року позивач, уклав з ОСОБА_2 договір поруки. Відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення кредитних коштів та плати за їх користування, що призвело до виникнення заборгованості, частину якої позивач просить стягнути з відповідачів.

21 квітня 2011 року на адресу суду надійшов оновлений позов, в якому позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 частину суми заборгованості за кредитним договором № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року в сумі 203113 доларів США 18 центів; стягнути з ОСОБА_1 частину суми заборгованості за кредитним договором № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року в сумі 110 511 доларів США 32 центи; стягнути з ОСОБА_1 частину суми заборгованості за кредитним договором № 08-02-07/ФО від 16 лютого 2007 року в сумі 388 237 доларів США 50 центів та 4 429 077 грн. 95 коп.; Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку частину заборгованості за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року в сумі 195 953 доларів США 32 центи та 49 707 713 грн. 94 коп.; а також 1700 грн. 00 коп. – витрат з оплати судового збору та 120 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з викладених у них підстав та просила задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами – визнав, в задоволенні решти позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 вересня 2005 року, між закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (а. с. 100, 101, 102) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11-09-05/ФО (а. с. 24-34). Згідно умов договору, ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 1 300 000 доларів США на поточні потреби, зі сплатою 12% річних, строком до 21 вересня 2010 року. Додатковою угодою № 1 від 06 липня 2007 року до вказаного договору, було збільшено суму кредиту на 894500 доларів США. (а. с. 37). Додатковою угодою від 10 жовтня 2008 року до кредитного договору № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року розмір процентів за користування кредитними коштами збільшено до 14% річних (а. с. 38).

28 вересня 2006 року, між закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (а. с. 101, 102) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 09-09-06/ФО (а. с. 40-50). Згідно умов договору, ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 920 000 доларів США на поточні потреби, зі сплатою 13% річних, строком до 28 вересня 2011 року. Додатковою угодою № 1 від 06 липня 2007 року до вказаного договору, було збільшено суму кредиту на 274 000 доларів США (а. с. 54, 55). Додатковою угодою від 10 жовтня 2008 року до кредитного договору № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року розмір процентів за користування кредитними коштами збільшено до 14% річних (а. с. 57, 58).

21 грудня 2006 року, між закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (а. с. 101, 102) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 09-12-06/ФО (а. с. 59-68). Згідно умов договору, ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 2 280 000 доларів США на поточні потреби, зі сплатою 13% річних, строком до 21 грудня 2007 року. Додатковою угодою № 1 від 21 грудня 2007 року дію вищевказаного кредитного договору було продовжено до 21 грудня 2008 року (а. с. 71).

22 грудня 2006 року, з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року, позивач уклав з ОСОБА_2 договір поруки (а. с. 73, 74).

Відповідно до вказаного договору поруки, ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року.

16 лютого 2007 року між закритим акціонерним товариством «Банк НРБ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (а. с. 101, 102) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08-02-07/ФО (а. с. 79-90). Згідно умов договору, ОСОБА_1 було надано кредитні кошти в сумі 650 000 доларів США на поточні потреби, зі сплатою 13% річних, строком до 16 лютого 2012 року.

Додатковою угодою № 1 від 16 лютого 2007 року до вказаного договору, було збільшено суму кредиту на 3 700 000 доларів США 00 центів (а. с. 94, 95).

У зв’язку з невиконанням взятих на себе зобов’язань за вищевказаними кредитними договорами, у відповідача виникла заборгованість за користування кредитними коштами, яка станом на 09 липня 2010 року склала: за кредитним договором № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року – 203113 доларів США 18 центів; за кредитним договором № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року – 110511 доларів США 32 центи; за кредитним договором № 08-02-07/ФО від 16 лютого 2007 року – 388 237 доларів США 50 центів та 4 429 077 грн. 95 коп., за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року – 195 953 долари США 32 центи та 49707713 грн. 94 коп.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, а також те, що представник відповідачів визнав заборгованість по процентах за користування кредитними коштами, позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми 203 113 доларів США 18 центів – за кредитним договором № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року; 110 511 доларів США 32 центи – за кредитним договором № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року; 388 237 доларів США 50 центів – за кредитним договором № 08-02-07/ФО від 16 лютого 2007 року, а також в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку суми 195 953 долари США 32 центи – за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року - підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення у повному обсязі вимог позивача, щодо стягнення з відповідачів заявленої суми пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.1 кредитних договорів № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року, № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року, № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року, № 08-02-07/ФО від 16 лютого 2007 року встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором, позичальник зобов’язаний сплачувати банку неустойку (пеню): за прострочення терміну/ів повернення кредиту, який/і визначений/і в п. 8.1 договору – в розмірі 1% (одного відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення; за прострочення строку повернення повної суми заборгованості за кредитом за вимогою банку в достроковому порядку, який визначено в п. 8.5. договору – у розмірі 1% (одного відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення; за прострочення терміну/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 договору – у розмірі 1% (одного відсотка) від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За наведених обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір пені: за кредитним договором № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року: за прострочення повернення загальної заборгованості до суми 2 194 500 доларів США, за прострочення сплати процентів за користування кредитом до суми 203 113 доларів США 18 центів; за кредитним договором № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року: за прострочення повернення загальної заборгованості до суми 1 194 000 доларів США, за прострочення сплати процентів за користування кредитом до суми 110 511 доларів США 32 центи; за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року: за прострочення повернення загальної заборгованості до суми 2 280 000 доларів США, за прострочення сплати процентів за користування кредитом до суми 195 953 доларів США 32 центи; за кредитним договором № 08-02-07/ФО від 16 лютого 2007 року: за прострочення повернення загальної заборгованості до суми 4 350 000 доларів США, за прострочення сплати процентів за користування кредитом до суми 388 237 доларів США 50 центів.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню в межах стягнення з ОСОБА_1 частини суми заборгованості за кредитним договором № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року в розмірі 1706226 доларів США 36 центи; за кредитним договором № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року в розмірі 1141022 доларів США 64 центи; за кредитним договором № 08-02-07/ФО від 16 лютого 2007 року в розмірі 948468 доларів США 97 центів та в межах стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку частини суми заборгованості за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року в розмірі 2671906 доларів США 64 центи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем зі сплати судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідачів в солідарному порядку.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 554, 610, 612, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд,–

В И Р І Ш И В :

   Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення частини суми заборгованості за кредитними договорами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 1706226(один мільйон сімсот шість тисяч двісті двадцять шість) доларів США 36 центи, що станом на 26 квітня 2011 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 Доларів США – 796 грн. 54 коп.) становить – 13590775 (тринадцять мільйонів п’ятсот дев’яносто тисяч сімсот сімдесят п’ять) грн. 44 коп. частини суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 11-09-05/ФО від 21 вересня 2005 року за період з 13 листопада 2009 року по 08 липня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 1141022(один мільйон сто сорок одну тисячу двадцять два) доларів США 64 центи, що станом на 26 квітня 2011 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 Доларів США – 796 грн. 54 коп.) становить – 9088701 (дев’ять мільйонів вісімдесят вісім тисяч сімсот одну) грн. 73 коп. частини суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 09-09-06/ФО від 28 вересня 2006 року за період з 13 листопада 2009 року по 08 липня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 948468 (дев’ятсот сорок вісім чотириста шістдесят вісім) доларів США 97 центів, що станом на 26 квітня 2011 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 Доларів США – 796 грн. 54 коп.) становить – 7554934 (сім мільйонів п’ятсот п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот тридцять чотири) грн. 72 коп. частини суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 08-02-07/ФО від 16 лютого 2007 року за період з 13 листопада 2009 року по 08 липня 2010 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 2671906(два мільйони шістсот сімдесят одну тисячу дев’ятсот шість) доларів США 64 центи, що станом на 26 квітня 2011 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 Доларів США – 796 грн. 54 коп.) становить – 21282805 (двадцять один мільйон двісті вісімдесят дві тисячі вісімсот п’ять) грн. 15 коп. частини суми заборгованості по відсотках та пені за кредитним договором № 09-12-06/ФО від 21 грудня 2006 року за період з 13 листопада 2009 року по 08 липня 2010 року

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 1700 (одну тисячу сімсот) грн.00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.   

Суддя                                                                                            О. М. Соколов