ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

    

"05" вересня 2006 р.                                                                            Справа  № 14/138

За позовом: Відкрите акціонерне товариство “Рівненський завод тракторних агрегатів”

до   відповідача 1:  Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ТДК»

до відповідача 2:   Дочірнє підприємство «Рівне ТДК»Відкритого акціонерного товариства «РЗТА»

до   відповідача 3:    Товариство з обмеженою відповідальністю «Сектор»

про                                      виключення майна з опису

Суддя   МАРАЧ В.В.

Секретар судового засідання Катеринчик А.І.

Представники:

від позивача :         Равриш Х.Є.

від відповідача 2:   Жовтобрюх В.С. –директор,

від відповідачів 1 та 3 не з’явилися

Стаття  22 ГПК України роз’яснена.

Суть спору: Позивач звернувся в господарський суд з позовною заявою, в якій просить виключити майно –59 одиниць металообробного обладнання  з акту опису і арешту майна від 29.09.2005 р. серії АК № 044963,  складеного відділом ДВС Рівненського мсіського управління юстиції та зобов’язати вказаний відділ повернути майно у власність ВАТ “РЗТА”.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вказане майно відділом ДВС Рівненського МУЮ  описане та арештоване в рахунок виконання зобов’язань ДП “Рівне ТДК” ВАТ “РЗТА”  перед його кредиторами. Однак ВАТ “РЗТА” є єдиним засновником ДП, є його власником і відповідно до Статуту ДП не передбачено передачі засновником майна у власність ДП. Майно передано дочірньому підприємству у господарське відання і право власності на нього належить засновнику.

Ухвалою суду від 13.06.2006 р., відповідача, Державну виконавчу службу у місті Рівне  замінено на належного відповідача і залучено до участі у справі в якості відповідача 1 ТзОВ “Торговий дім ТДК”, в якості відповідача 3 –ТзОВ “Сектор”, так як останні являються стягувачами у виконавчому провадженні, під час якого складено акт опису та арешту майна від 28.09.2005 року.

Відповідачі 1 та 3 відзивів на позов суду не надали, представники їх в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 1736940 та № 1736967.

Відповідач –2, ДП “Рівне ТДК” письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, представник його в судовому засіданні позов визнав повністю.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача –2, давши оцінку доказам, які мають значення для справи господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При цьому суд керувався наступним.

28 вересня 2005 року державним виконавцем відділу ДВС Рівненського  МУЮ під час виконавчого провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду Рівненської області  №5/292 від 05.05.2003 року, №15/175 від 06.08.2003 року, №5/293 від 27.05.2003 року про стягнення з ДП “Рівне ТДК” ВАТ “РЗТА” на користь ТзОВ “Торговий дім ТДК” –170 034,25 грн., ТзОВ “Сектор” –53 618,13 грн., ТзОВ “Торговий дім ТДК” –530 226,12 грн. було описано та арештовано   майно –59 одиниць металообробного обладнання, про що складено акт опису та арешту майна серії АК № 044963.

Однак вказане майно підлягає звільненню з-під арешту з огляду на таке.

Статтею 64 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що у разі відсутності у боржника –юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові –юридичній особі на праві власності  або закріплене за ним, незалежно від того, хто фактично  використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт і воно реалізується в порядку черговості.

Тобто з вказаних норм законодавства слідує, що арешту може бути піддано майно, яке належить саме боржнику.

Всупереч наведеному державним виконавцем відділу ДВС Рівненського МУЮ по акту опису і арешту майна від 28.09.2005 року серії АК № 044963 описано й арештовано майно, яке не належить боржнику –дочірньому підприємству “Рівне-ТДК”  ВАТ “РЗтА”, що підтверджується наступним.

Відповідно до статуту ДП “Рівне ТДК”, викладеного в новій редакції та зареєстрованого розпорядженням міського голови м.Рівне від 20.09.2002 року за № 2462 р., єдиним засновником та власником ДП є ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів”. Нормами вищевказаного Статуту не передбачено передачі засновником ВАТ “РЗТА” майна у власність дочірньому підприємству. Майно, що описано й арештовано відділом ДВС Рівненського МУЮ, Дочірнє підприємство “Рівне-ТДК” отримало від засновника –ВАТ “РЗТА” у користування.

17.05.2002 року рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ “РЗТА” був затверджений Статут ДП “Рівне-ТДК” у новій редакції. Згідно з п.3.6 Статуту, ДП має відокремлене майно, яке належить йому на праві власності, у тому числі майно, передане йому засновником.  Відповідно до п.5.2 Статуту, одним з джерел формування майна ДП є основні засоби, обігові кошти та інше майно, передане підприємству засновником. Таке майно, відповідно до п.5.3. Статуту, належить ДП на праві власності.

На виконання рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “РЗТА” від 17.05.2002 р. питання про передачу майна ВАТ “РЗТА” до статутного фонду ДП “Рівне-ТДК” було вирішено Радою товариства ВАТ “РЗТА” (протокол № 3 від 03.10.2002 р.). Згідно з п.2 цього протоколу, Рада товариства встановила розмір статутного фонду ДП в сумі 2901176 грн. Цим же рішенням було визначено майно, згідно з переліком, яке передається в якості внеску засновника до статутного фонду ДП для формування його цілісного майнового комплексу. В зв’язку з рішенням Ради товариства, головою правління ВАТ “РЗТА” був виданий наказ № 226 від 01.10.2002 р., відповідно до якого ДП було передано майно ВАТ “РЗТА” згідно з додатком №1 до цього наказу, а саме обладнання тросового виробництва у кількості 421 одиниці на суму 2901176,2 грн. за залишковою балансовою вартістю.

Однак рішенням господарського суду Рівненської області від 14.04.2006 року у справі № 14/162 за позовом Регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області до ВАТ “РЗТА” та ДП “Рівне-ТДК” норми Статуту ДП, рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “РЗТА” від 17.05.2002 р.,  рішення Ради ВАТ “РЗТА” від 03.10.2002 року №3 в частинах, які передбачали передання  майна засновником ВАТ “РЗТА” у власність ДП “Рівне-ТДК” та набуття його останнім на праві власності визнані недійсними з моменту їх прийняття.

Також факт передачі майна від засновника ВАТ “РЗТА” у користування дочірньому підприємству підтверджується актами передачі основних засобів на ДП “ТДК” (в користування) від 01.06.1997 року.

Статтею 96 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном, а учасник (засновник) не відповідає за зобов’язаннями створеної ним юридичної особи.

Таким чином позов ВАТ “РЗТА” підлягає задоволенню частково стосовно вимог про виключення майна з акту опису й арешту.

Вимоги позивача стосовно зобов’язання відділу ДВС Рівненського МУЮ  повернути майно у власність ВАТ “РЗТА” не підлягають задоволенню, так як вказане позивачем майно не перебуває  у володінні    відділу, а передане останнім, при його опису та арешті, на відповідальне зберігання    директору    ДП “Рівне-ТДК” про що відмічено в акті опису та арешту майна від 28.09.2005 року.

Керуючись стст. 49, 82-85 ГПК України, суд-

                                                               В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2 Виключити майно –59 одиниць металообробного обладнання з акту опису й арешту майна від 28.09.2005 р. серія АК № 044963.

3. В решті позову відмовити в задоволенні.

   Суддя                                                                Марач В.В.

підписано "28" вересня 2006 р.