Справа № 22-а-1749/11 04.05.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-1749/11 Головуючий у першій інстанції Тихоненко М.І.
Категорія 70 Доповідач апеляційного суду Галущенко О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 травня 2011 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Галущенко О.І..,
суддів Шолох З.Л., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Богуславській О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області (далі - УПФ) на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 02 вересня 2010 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до УПФ про виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачка звернулася до суду з позовом до УПФ, в якому просила, визнати дії неправомірними та зобов’язати УПФ перерахувати та виплатити їй як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. ,,Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 травня 2010 р.
Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 02 вересня 2010 р. позов задоволено частково. Визнано дії неправомірними та зобов’язано УПФ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 р., з 22 травня по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 30 квітня 2010 р. з урахуванням проведених виплат та розподілені судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.
Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
В свою чергу, п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 р. дії ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., тобто з цього часу відновилось право позивача на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Що стосується нарахування підвищення пенсії за 2008 рік, то підпунктом 2 п. 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 р. ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вказані зміни щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Після чого положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. знову почали діяти в їх первинній редакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Окрім цього, статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” та статтею 70 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, Кабінету Міністрів надано право в 2009 р. та в 2010 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 р. і 2010 р. дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 9 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р.
Місцевий суд, дійшов обґрунтованого висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, у порушення вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. не здійснило відповідні перерахування за відповідні період чим і допустило протиправну бездіяльність.
На підставі чого місцевий суд задовольнив позовні вимоги частково, взявши до уваги, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду відповідача зобов’язано зробити перерахунок та виплатити позивачці підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 30 листопада 2008 р. Крім того, як вбачається з довідки пенсійної установи вказана постанова виконана та позивачці виплачене спірне підвищення.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області відхилити, а рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 02 вересня 2010 р. – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: