Справа № 22-а-1509/11  27.04.2011  27.04.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  Справа №22а-1509/11                                             Головуючий  у першій інстанції Фасій В.В.   

Категорія 70                                                             Доповідач в апеляційній інстанції Галущенко О.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

27 квітня 2011 року                                                                                                 м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

            головуючого Галущенко О.І..

            суддів Шолох З.Л. та Довжук Т.С.

            із секретарем судового засідання Богуславською О.О.           

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі Миколаївської області (далі - УПФ) на рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2010 р. за позовом ОСОБА_3  до УПФ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся в суд з позовом до УПФ, в якому просив визнати дії відповідача щодо ненарахування йому як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада  2004 р. ,,Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 травня 2010 р. та зобов’язати нарахувати та виплатити суми.

Рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 07 вересня 2010 р. позов задоволено. Визнано дії відповідача неправомірними та зобов’язано УПФ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 травня 2010 р.  з урахуванням проведених виплат.

В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи, перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.

Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Що стосується нарахування підвищення пенсії за 2008 рік, то підпунктом 2 п. 41 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 р. ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" норми ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вказані зміни щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Після чого положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. знову почали діяти в їх первинній редакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Окрім цього, статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на      2009 рік” та статтею 70 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, Кабінету Міністрів надано право в 2009 р. та в 2010 р. встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата  у 2009 - 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни та з 22 травня  2008 р.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини спору, належно оцінив надані докази та дійшов обґрунтованого висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, у порушення вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. не здійснило відповідні перерахування за той період, коли дія цієї норми не була зупинена, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки пенсійної установи позивачу в травні 2010 року виплачено спірне підвищення в сумі 710 грн. 90 коп. та в липні 2010 р. – в сумі 715 грн. 23 коп. за періоди відповідно з 09 липня по 31 грудня 2007р. та з 22 травня по 31 грудня 2008 р. згідно рішення суду, яке ухвалене за минулі роки.

На підставі цього, рішення суду підлягає зміні з виключенням вказівки про зобов’язання УПФ нарахувати та виплатити позивачу спірне підвищення за період 2008р.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.

Керуючись ст. ст. 198, 201, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі   Миколаївської області задовольнити частково, а рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області  від 07 вересня 2010 р. в частині зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Врадіївському районі   Миколаївської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 р. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2010 р.   

В іншій частині вказану постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий:  

Судді: