Справа № 22-ц-966/11 11.05.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-966/11р. Головуючий у першій інстанції Шикеря І.А.
Категорія 37 Доповідач апеляційної інстанції Довжук Т.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Галущенка О.І.,
суддів: Шолох З.Л., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання Голубкіній О.О.,
за участю представника відповідачки ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 грудня 2010 року за позовом
ОСОБА_4
до
ОСОБА_5,
третя особа: Довгопристанська сільська рада Первомайського району Миколаївської області,
про встановлення факту постійного проживання однією сім’єю та усунення від права на спадкування,
ВСТАНОВИЛА:
04 листопада 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання однією сім’єю з ОСОБА_6 та усунення відповідачки від права на спадкування. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що після смерті ОСОБА_6, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилась спадщина на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну частку (пай). Спадкоємицею за законом є його донька – відповідачка ОСОБА_5 Оскільки у вказаному будинку, де Ѕ частина належить їй після смерті матері, вона проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років, просила усунути відповідачку від права на спадкування за законом, так як ОСОБА_6 тяжко хворів, потрібував сторонньої допомоги, яку вона йому надавала, а ОСОБА_5 ухилялась від надання необхідної допомоги своєму батькові. Посилаючись на вказане, позивачка просила її позов задовольнити.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 грудня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. На думку апелянта, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та є незаконним.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених вимог, повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам, які були представлені сторонами, дійшов правильного висновку про недоведеність позивачкою факту її постійного проживання однією сім’єю із ОСОБА_6 з січня 2005 року по день його смерті, факту його безпорадного стану та ухилення відповідачки від надання ОСОБА_6 допомоги. Тому суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, необхідно установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв’язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18). ОСОБА_6 до дня смерті був зареєстрований та проживав в будинку АДРЕСА_1. Разом з ним в цьому будинку проживала та була зареєстрована з 04 березня 2010 року ОСОБА_7, з якою він знаходився в фактичних шлюбних відносинах та вів спільне господарство (а.с. 16, 20).
Згідно посмертного епікризу, ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні з 23 квітня по ІНФОРМАЦІЯ_1 року з діагнозом: ХОЗЛ Ш-ІУ важкий перебіг, пневмосклероз, емфізема, фібриляція передсердь постійна форма, застійна пневмонія (а.с. 38-39). Інші медичні документи, які б підтверджували безпорадний стан ОСОБА_6 до 23 квітня 2010 року, позивачкою суду не надані.
Відповідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Між тим, позивачкою не надані суду належні докази безпорадного стану спадкодавця, який потребував допомоги, сумісного з ним проживання однією сім’єю не менш п’яти років до дня його смерті, надання йому допомоги та умисного ухилення відповідачки від надання допомоги ОСОБА_6
Тому, доводи апеляційної скарги, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права та є незаконним, безпідставні, спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статями 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді