Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа  № 2-а-911/11

Категорія 10.3.2

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27.04.2011 року                                                                                 м.Заставна

Суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєва О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області про   зобов’язання  здійснити перерахунок та виплату пенсії  відповідно до Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 12.03.2011  року звернувся до суду з  позовом до відповідача про зобов’язання зробити перерахунок та виплату пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до збільшення прожиткового мінімуму з 01.02.2011 року, а також стягнення з відповідача недоотриманої пенсії за період з 01.02.2011 р. по 01.03.2011 р. в сумі 4950,0 грн.

Свої  позовні вимоги обґрунтовує тим, що він, як постраждалий від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями  50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (зі змінами та доповненнями), в значно нижчому розмірі, ніж передбачено зазначеним Законом.   

Відповідач УПФУ в Заставнівському районі Чернівецької області, отримавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження, надав суду письмові заперечення на позов, згідно яких  позовні вимоги не визнав. В наданому запереченні відповідач зазначив, що спеціалістами управління правомірно відмовлено у здійсненні перерахунку на підставі заяви позивача, оскільки розмір пенсії останнього відповідає вимогам ст.ст.  49, 50, 54 Закону України №796-ХII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та постанов КМУ №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»та   №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження у відповідності до вимог ст. 183-2 КАС України без виклику сторін та участі сторін.

Дослідивши письмові докази справи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що позивач є  інвалідом II групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить посвідчення серії А №441373, довідки МСЕК  серії ПОВ № 029378.

Згідно відповіді  УПФ України в Заставнівському  районі Чернівецької області на звернення позивача,  відповідач не заперечує стосовно його статусу, останній перебуває на обліку та отримує з 08.07.2009 року  пенсію, як ліквідатор Чорнобильської катастрофи, а також  з 01.06.2010 року , як інвалід 2 групи на підставі статей  50 та 54  Закону України № 796-XII від 28.02.1991 року, які призначено у процентному відношенні   згідно постанов КМУ №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»та   №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

  Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України   «Про статус і соціальний захист   громадян, які постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи»№796-XII від 28.02.1991 року.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р.   в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.   

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.   

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від  05.10.2006 р. 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до Закону України   "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.   

Також, Законом України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІI групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.   

Згідно Закону України   "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".   

Відповідно до рішення  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей  50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач  під час обчислення пенсії та додаткової пенсії позивачу повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р., а не Постановами Кабінету Міністрів України  № 530 «Деякі питання  соціального захисту населення  окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.   

Виходячи із принципу аналогії закону, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    

Як вбачається із заперечення відповідача  та  відповіді позивачу УПФУ в Заставнівському районі від 09.02.2011 року №02-96/Н-11, вказані вище вимоги законодавства відповідачем не були дотримані.  

За таких обставин слід визнати протиправною відмову  відповідача  в перерахунку державної  пенсії  та додаткової пенсії позивачу, в розмірах, які  відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки вищезазначені соціальні виплати, в силу ст.22 Конституції України не можуть бути обмежені або скасовані, то порушене право позивача слід захистити таким чином, щоб запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та не допустити в подальшому таких умов.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, суд при вирішенні справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України  суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

         Враховуючи наведене, суд вважає, що з метою повного захисту порушеного права позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок та виплату йому державної пенсії  і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи з 12.09.2010 року (в межах шестимісячного строку звернення до суду) з урахуванням виплачених сум, а також проводити такі нарахування та виплати надалі до припинення права на такі виплати, оскільки право позивача  на таку соціальну допомогу не зникло, а продовжує існувати.

          Позовні вимоги про стягнення з відповідача  недоотриманої пенсії за період з 01.02.2011 по 01.03.2011 року в сумі 4950,0 грн. задоволенню не підлягають, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.

          На підставі ст.ст. 3,19,22,92 Конституції України,  Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року, ст. ст. 49, 50,54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 ч.1  Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “, ст. 2 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", керуючись ст. 6, 10-12, 69-71, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 183-2, 256  КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов  задовольнити частково.  

Визнати дії  Управління Пенсійного Фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплати державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії  відповідно до ст.ст 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” -  протиправними.  

        Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату

 - державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, як інваліду 2 групи згідно з ч.4 ст.54 Закону України    “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком;

- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 75 процентів мінімальної пенсії за віком

з урахуванням ст. 67 Закону України    “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність починаючи з 12.09.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум та проводити такі нарахування і  виплати надалі до дня припинення права на  таку пенсію.   

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області виконати постанову негайно. 

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.   

 Постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.   

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів  з дня її отримання сторонами до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду

Суддя           ОСОБА_2